Державний борг України наприкінці першого кварталу склав 483,298 мільярда гривень, що означає його збільшення за останні два роки на 52 відсотки. Такі цифри озвучив на прес-конференції у четвер, 10 травня, колишній міністр економіки України Віктор Суслов. За словами екс-міністра, накопичення надмірних державних боргів є найбільш вразливим місцем у політиці нинішнього уряду. Лише цього року, повідомив Суслов, Україні необхідно сплатити 95,483 мільярда гривень боргів: 53,208 мільярда складають виплати за внутрішнім, а ще 42,275мільярда гривень - за зовнішнім боргом.

Цього року впораємося

Цього року, переконаний гендиректор Бюро економічних та соціальних технологій Валерій Гладкий, Україна ще впорається з обслуговуванням боргів, "в тому числі і перед МВФ". Свою впевненість у цьому Гладкий пояснює тим, що від початку року в Україну надійшло 48 мільярдів доларів, а було виплачено 43 мільярди.

Крім того, зазначає експерт, ажіотаж населення навколо скупівлі валюти вщух, а НАК "Нафтогаз України" знизив обсяги закупівлі валюти для закачування в підземні газосховища дорогого газу впродовж літнього періоду, а це "впливає на державні борги та на обмінний курс, бо менші обсяги закупівель означають менший попит на валюту". Гладкий також не виключив припливу валютних надходжень від заходів з проведення в державі європейської футбольної першості. На його думку, "Євро-2012" "може мати деякий стабілізуючий вплив на стан національної валюти".

Між Росією та МВФ

Натомість керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман оцінює ситуацію набагато скептичніше. Він вважає символічним те, що представництво МВФ в Україні очолив представник Білорусі і називає теперішню політику уряду "політикою білорусизації України на зовнішній арені". Якщо Київ не продемонструє прогрес у виконанні меморандуму з МВФ, наступний рік може стати набагато складнішим, бо за зовнішніми боргами, за словами Наймана, Києву доведеться виплачувати більше чотирьох мільярдів доларів.

Кредити МВФ могли би стати непотрібними, якби урядові вдалося збільшити ціну газу для населення до економічно обґрунтованого рівня, впевнений Валерій Гладкий. Він вважає, що це можливо, але уряд має наперед запровадити адресну систему соціальних субсидій замість чинної, за якою пільги отримують ті, хто "не має на це ані морального, ані економічного права".

Цю думку підтримав і Ерік Найман. Він вважає необхідним перед переходом на нові газові тарифи ще й демонополізувати ринок газу в Україні і реформувати соціальну систему, оскільки "інакше народ можна довести до відчаю". "Україні слід шукати внутрішні джерела запозичень, і досі це їй вдається. Але облігацій внутрішньої державної позики вже випущено на 24 мільярди доларів, а відсотки за ними набагато вищі, ніж відсотки за кредитами МВФ", – нагадав Найман.

І Ерік Найман, і Віктор Суслов не є прихильниками кредитів від Росії, які, на думку економістів, не отримати без додаткових економічних та політичних зобов'язань. Віктор Суслов, зокрема, вважає, що наявність російських кредитів значно послаблює Україну на переговорах з Москвою щодо ціни газу, його транспортування до Європи, участі України в зоні вільної торгівлі СНД та її втягнення в Митний союз пострадянських держав. Економіст не бачить можливостей зменшити зовнішні борги, але вважає за можливе відшукати більш дешеві зовнішні запозичення.

Зрештою, зауважує, своєю чергою, Ерік Найман, сьогодні всі держави світу живуть в борг. Для України ж він вважає доцільним не стільки уникати боргового накопичення, як більш ефективно використовувати вже позичені гроші.