У той час як у Європейському Союзі жінки активно лобіюють свої права та добиваються рівноправної з чоловіками участі у політиці та громадському житті, в Україні все розвивається у зворотному напрямку. Мережа громадського контролю за гендерною рівністю провела моніторинг парламентських виборів-2012 та виявила, що кількість жінок-кандидаток у парламент, порівняно з виборами 2002-го року, зменшилася на шістдесят сім осіб.

Загалом кандидатів-жінок у сім разів менше, ніж кандидатів-чоловіків.  Аналіз партійних списків, розповіла Deutsche Welle координатор Мережі громадського контролю за гендерною рівністю Оксана Ярош, демонструє, що «чим сильніша партія, тим менше в ії складі жінок, а у прохідній частині списку їх кількість ще зменшується».

Регіональні особливості

Ситуація по мажоритарних округах є ще гіршою, констатує експерт. На шістдесяти округах серед кандидатів немає жодної жінки. Кандидатки взагалі відсутні в цілій області – Рівненській. Цей «мажоритарний феномен» Deutsche Welle попросила пояснити представників двох партій, які громадські активісти визнали найкращими за співвідношенням чоловіків та жінок у прохідній частині списків – КПУ та «Удар».

Прес-секретар рівненського «Удару» Сергій Мініч сказав DW, що його партія пропонувала жінкам йти по мажоритарці, але вони не виявили бажання балотуватися: «На Рівненщині жінки не надто інтенсивно хочуть йти в політику. Плюс багатодітність, саме в нашій області, сприяє тому, що жінки біліше займаються домогосподарством і вихованням дітей. Політику довіряють чоловікам».

Голова рівненських комуністів Олександр Вознюк заявив DW, що відсутність жінок від КПУ по округах – особливість Заходу України: «В нас протистояння по всіх фронтах. Одна справа жінці-комуністці  балотуватися у Харківській та Луганській області, де в нас багато прихильників. Зовсім інша справа – на Заході. Іноді чоловікам важко психологічно це все витримати, а жінкам тим більше».

"Жінки не бажають балотуватися"

Регіональний Координатор Мережі громадського контролю за ґендерною рівністю Лариса Чайка звертає увагу на відсутність "охочих стати депутатом" і серед представниць громадських організацій: "Чому? Це просто так несподівано спрацювали одразу кілька чинників. Недовіра до політики, до влади. Жінкам не вистачає фінансових  ресурсів. Декому рішучості. Усім одностайності. Є й таке, що чоловіки не пускають."

У Харківській області ситуація на мажоритарних округах дещо краще. Сто двадцять чоловіків проти одинадцяти жінок. Але на шести з чотирнадцяти округів жінок взагалі немає. Голова харківських "свободівців" Ігор Швайка пояснив DW, що жіноче представництво партії набагато краще на Заході країни, ніж на Сході. "У Харківській області немає жінок, які б погодилися й мали відповідний "багаж" досвіду, аби пройти",- сказав Швайка та додав, що на цих виборах харківські "свободівці" за домовленістю з опозиційними силами мають тільки один округ.

Харківська "Батьківщина" констатує, що серед членів партії є справжні лідери-керівники місцевих осередків, але в парламент вони не йдуть. "Це не те, що ми їх не пустили. Ми задовольнили прохання усіх бажаючих балотуватися, але, на жаль, жінок серед них не виявилося",- каже DW заступник голови облорганізації Валерій Дудко.

Партії жінкам допомагають гірше?

Членами українських партій є переважно жінки. Серед них є активні члени,  які мають і підтримку виборців, і політичну волю. Дехто володіє і непоганими фінансовими ресурсами. Координатор Мережі громадського контролю за гендерною рівністю Оксана Ярош звертає увагу на той факт, що або цих жінок "наполегливо просять" поступитися чоловікам через "якусь політичну гру", або про цих жінок під час формування списків взагалі  забувають: "Все ж таки партійне керівництво виключно чоловіче. І дуже часто формування списків, погодження кандидатів – рішення закриті і непрозорі."

Ярош додає, що "не дуже пощастило" і теперішнім кандидаткам: "Організаційно партії їм так не допомагають, як чоловікам. А декому навіть ніде про себе розповісти".

Мережа на своєму сайті розміщує інформацію про таких кандидаток і готує результати нового моніторингу: як партії підтримують своїх кандидаток.