Закон про зміну української конституції і запровадження децентралізації депутати Верховної Ради повинні розглянути впродовж найближчих місяців, заявив днями президент України Петро Порошенко.

Децентралізація - один з пунктів мінських домовленостей, спрямованих на врегулювання конфлікту в Україні. Поки що питання децентралізації не вирішено, оскільки сепаратисти самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" не виконують свої зобов'язання, котрі мають передувати конституційним змінам з боку Києва. Захід наполягає на безумовному виконанні мінських домовленостей усіма сторонами-учасницями конфлікту.

Попередньо ці конституційні зміни були схвалені ще 31 серпня. Тоді голосування у Верховній Раді супроводжувалось запеклими сутичками пікетників перед будівлею парламенту з правоохоронцями. Протестувальники з націоналістичних партій і революційно налаштованих громадських організацій виступили категорично проти норми про надання Донбасу особливого статусу та фактичної амністії бойовикам-сепаратистам.

Сутичка між прихильниками влади та критиками таких конституційних змін у той день призвела до загибелі чотирьох правоохоронців. Але українська влада не пішла на компроміс, а вдалася до масових арештів активістів Майдану та учасників війни на Донбасі.

Згодом Конституційний суд України підтвердив правомірність попередньо проголосованих конституційних змін. Їх остаточне затвердження очікувалося 28 лютого. Спеціально для цього депутати подовжили термін парламентської сесії на тиждень.

Від Москви чекають гарантій

Проте 19 січня понад 50 депутатів від Блоку Петра Порошенка несподівано звернулися до Конституційного суду із пропозицією підтвердити правомірність переносу голосування за конституційні зміни на пізніший термін. Сам Порошенко в інтерв'ю українському телебаченню 24 січня заявив, що внесенню змін до конституції має передувати припинення вогню і тривалий період цілковитої тиші на Донбасі.

"Це має забезпечити Росія, і світ має бачити, що це відбувається", - зазначив президент. Він також наполягає на безумовному доступі спостерігачів ОБСЄ до місць зберігання зброї, відновлення контролю над неконтрольованим ділянкою російсько-українського кордону і звільненні заручників, "у тому числі тих, що незаконно перебувають на території Росії".

Україна біля "червоної межі"

Думка президента збіглася із настроями в парламенті. Депутати одразу двох фракцій, що входять в правлячу коаліцію - партії "Батьківщина" і "Самопомочі", разом з фракцією Радикальної партії Олега Ляшка заявили, що проголосують проти децентралізації і особливого статусу Донбасу. А прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк у своєму виступі на телебаченні 24 січня навіть зажадав ухвалення змін конституції на референдумі. "Ніхто, крім народу України, не має права визначати, яким буде Основний закон", - зазначив Яценюк.

Професор Києво-Могилянської академії і науковий директор фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань в інтерв'ю DW пояснив зміни в планах влади щодо розгляду децентралізації тим, що Україна в процесі одностороннього виконання мінських угод підійшла впритул до "червоної межі". "Порошенко розуміє, що виконавши вимогу про запровадження децентралізації, Київ втрачає важелі впливу на переговорний процес", - сказав Гарань.

Тиск на Київ посилюється

Одночасно із заявами Порошенка, лідер сепаратистів самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко на прес-конференції в Донецьку висловився однозначно проти виконання мінських угод. Зокрема, він спростував можливість участі в місцевих виборах представників українських партій. "Ми зробимо вибори за законами нашої республіки", - заявив Захарченко. Однак мінські угоди передбачають, що вибори мають відбутися за українськими законами і за участі партій України.

Незважаючи на це, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт на конференції представників органів місцевого самоврядування 24 січня закликав парламент України затвердити децентралізацію. А президент Франції Франсуа Олланд ще 21 січня наполягав "на якнайшвидшому ухваленні змін до конституції України", повідомив у мікроблозі Twitter посол України у Франції Олег Шамшур. Раніше на тому ж наполягала німецька сторона і офіційний Брюссель. Що ж означає така позиція Заходу?

Відтермінована децентралізація

"Триває нормальний діалог", - вважає український політолог Олександр Палій. На його думку, Київ має незаперечний доказ і право на паузу в односторонньому виконанні своїх зобов'язань. "На Заході добре розуміють букву офіційних документів. А це означає, що спочатку мають бути виконані всі попередні пункти мінських угод - припинення вогню, звільнення заручників, відведення важких озброєнь, допущення на окуповані території і до лінії кордону спостерігачів ОБСЄ і таке інше. І лише після цього Україна виконає своє зобов'язання з децентралізації ", - сказав Палій.

Конституційні зміни в Україні - це пункт одинадцятий мінських угод. А Росія і її сателіти-сепаратисти не виконують навіть пункт номер один, який передбачає непорушність лінії розмежування на момент підписання "Мінська-2", нагадав Олексій Гарань. "Я не розумію, чому українська дипломатія не піднімає на переговорах питання про повернення під контроль Києва міста Дебальцеве, що було захоплене одразу після підписання мінських угод", - зазначив експерт.