Член олімпійської збірної Німеччини з веслування Надя Дриґалла ще у минулий четвер покинула Лондон. Керівник німецької делегації на Олімпіаді Міхаль Веспер запевняє, що спортсменка пішла на цей крок добровільно, аби не кидати тінь на збірну.

Головна причина – інтимний зв’язок спортсменки з Міхаелем Фішером, який був і залишається членом праворадикальної НДПН. Однак дискусія довкола цього випадку триває. Зіткнулися дві точки зору. З одного боку, олімпійці – посли своїх країн, а Олімпійська хартія забороняє учасникам ігор будь-яку форму дискримінації. З іншого боку, немає закону, згідно з яким людина має нести відповідальність за вчинки і тим паче переконання своїх близьких.

Скажи, хто твій друг...

Спортсменці Наді Дриґалла 23 роки. Друг Наді, Міхаель Фішер, у минулому теж веслувальник, був кандидатом на виборах у ландтаґ федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія від Націонал-демократичної партії Німеччини. Ця партія не заборонена у Німеччині, однак вважається праворадикальною, ба навіть неонацистською.

Сама Надя Дриґалла запевняє, що «коричневих» переконань свого друга ніколи не поділяла. Ніхто ніколи не чув від неї расистських чи ксенофобських висловлювань. Але за своє кохання вона вже поплатилася: минулого року вона вимушена була покинути школу поліції. І от тепер олімпійський скандал. В обох випадках відповідальні особи стверджують, що Надя Дриґалла «добровільно самоусунулася».

Олімпійська хартія проти дискримінації

Співробітник Кельнського інституту історії спорту Ансґар Мольцберґер в інтерв'ю DW цитує Олімпійську хартію, яка забороняє будь-яку форму дискримінації. Ще засновник сучасних Олімпійських ігор барон де Кубертен наголошував на виховній ролі спорту. Олімпійці повинні бути прикладом для наслідування.

Подібні прецеденти вже були. Швейцарського футболіста Мішеля Морґанеллу усунули зі збірної у Лондоні за те, що після поразки команді Південної Кореї він опублікував у Twitter коментар расистського змісту. Грецьку легкоатлетку Параскеві Папахристу вигнали зі збірної за визнані расистськими жарти щодо темношкірих мігрантів у Греції.

Але ламати спортивну кар’єру тільки за те, що дівчина закохана в людину із сумнівними переконаннями? «Питання в тому, чи можеш ти повністю поділяти цінності Олімпійської хартії, якщо ти перебуваєш у зв’язку з людиною, яка виступає проти цих цінностей. Складно дати юридичну оцінку і розмежувати це», - підкреслює Ансґар Мольцберґер.

Спортсмене, присягни у вірності демократії

Обранець Наді Дриґалла Міхаель Фішер запевняє, що ще у травні цього року вийшов з НДПН. Це підтверджують і функціонери праворадикальної партії. Чи справді він облишив свої «коричневі» переконання, чи це лише тактичний хід, щоб не завадити кар’єрі своєї подруги, судити важко. У німецьких ЗМІ спалахнула дискусія щодо того, чи легітимне взагалі видалення зі збірної навіть у випадку, якби сама спортсменка була членом НДПН. Адже партія не є забороненою в Німеччині.

У вівторок це питання було на порядку денному засідання уряду федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія. Обговорюватимуть його також і на засіданні спортивного комітету Бундестагу. Одна з пропозицій: запровадити чіткі критерії на відбір членів олімпійської збірної Німеччини. Приміром, для того, щоб отримати державні преференції, спортсмени повинні будуть заявити про свою «прихильність до демократії», пропонують ініціатори.

Ні політичним репресіям серед спортсменів!

Прем’єр-міністр федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія Ервін Зеллерінг підкреслює, що сам по собі факт зв'язку з людиною правих переконань нічого не означає. Важливим є те, що робить сам спортсмен.

Різкій критиці вилучення Наді Дриґалла піддав міністр оборони Німеччин Томас де Мезьєр. «Чи маємо ми, громадськість, взагалі право перевіряти коло друзів спортсмена, винюхувати, що там відбувається? Чи повинні ми вимагати від спортсмена звіт про те, з ким він товаришує і що думають його друзі? Де, власне, межа моральності?», - розмірковує міністр.

Голова німецької делегації в Лондоні, генеральний директор Німецького олімпійського спортивного союзу Міхаель Веспер, який проводив з Надею Дриґалла бесіду, після якої вона покинула Лондон, посилається на активність свого відомства у протистоянні екстремізму. «Це проблема всього суспільства, яку спорт не може вирішити власними зусиллями. Однак він може внести вагомий внесок», - каже спортивний функціонер. І додає: «Ми не хочемо проводити політичні розслідування серед спортсменів та перевірку їхніх переконань».