Джеймі-Лі Крівіц 14 травня виступить за Німеччину у фіналі пісенного конкурсу "Євробачення". 18-річна дівчина, що виросла в маленькому містечку поблизу Ганновера, стала відомою на батьківщині після перемоги в шоу талантів The Voice of Germany. У лютому телеглядачі проголосували за неї на відборі представника Німеччини на "Євробаченні". Наприкінці квітня вийшов її перший альбом "Берлін".

DW: Джеймі-Лі, як ти почуваєшся напередодні "Євробачення"?

Джеймі-Лі Крівіц: Я страшенно радію поїздці до Стокгольма, радію, що все нарешті починається. Впродовж останніх двох місяців я без кінця мусила відповідати на запитання, як я собі уявляю цей конкурс. Тепер я вже хочу пережити все це і не можу вже дочекатися цього одного вирішального виступу. Мені не терпиться відчути, якою буде атмосфера в залі, яке ж місце мені зрештою вдасться вибороти. Мене аж пре, як я хочу нарешті поїхати туди.

Ще рік тому ти була звичайнісінькою школяркою. Тоді ти перемогла на конкурсі The Voice of Germany, отримала путівку на Євробачення і випустила свій перший альбом. Тобі не хочеться час від часу вщипнути себе, щоб пересвідчитися, що все це не сон?

Для мене все це ще не сумісно з реальністю. Все це немов проноситься повз мене. Я ще досі не втямила, що перемогла на The Voice of Germany. Не кажучи вже про те, що я їду на "Євробачення". Мине кілька місяців, перш ніж я збагну все, що відбулося. Я навіть радію, що я ще не усвідомлюю цього. Якби я допетрала, що реально відбувається, це би дуже тиснуло на мене морально.

Тим часом ти випустила свій перший альбом "Берлін". Ти задоволена результатом?

Мені здається, альбом вийшов класний. Я із задоволенням слухаю емоційну, меланхолійну музику, сповнену глибокої атмосфери. Я хотіла передати цю атмосферу і в моїх піснях. Вийшло все саме так, як я планувала. Альбом має щось напрочуд чуттєве і мені здається, що слухач може відчути те, про що я співаю. Є також пісні, які постійно супроводжують мене у певних ситуаціях.

Ти вже п'ять років співаєш у хорі госпел. Що саме так приваблює тебе у співі?

Я почала співати у віці восьми або дев’яти років. Я співала караоке, граючи у гру Singstar на Playstation. Тоді я відчула, що я добре співаю, я перемагала всіх. Я співала і співала. Зрештою, не могла без співу і дня. Я розслабляюся завдяки співу. Він відволікає мене від інших речей. Коли я співаю наодинці, я переношуся в інший світ. Я дуже щаслива від того, що тепер у мене є змога співати і що інші ще й в захваті від мого співу.

Ти привертаєш увагу не лише голосом, але й манерою вдягатися. Твої вбрання нагадують японські комікси Манґа. Що так вабить тебе у цьому?

Я вдягаюся у стилі Decora-Kei (Улюблений стиль одягу фанів Манґа. Передбачає строкатий одяг у чудернацьких комбінаціях - Ред.). Коли ти вдягнений у цьому стилі, тебе неможливо не помітити. Це прикольно. Я завжди любила виглядати інакше, ніж решта. У цьому стилі є щось позитивне. Він дитячий і розкутий, він змушує людей всміхнутися. Це мені подобається.

Як ти гадаєш, твій зовнішній вигляд допоможе тобі на конкурсі?

У будь-якому разі він додасть мені впевненості, коли я стоятиму на сцені. Я знаю, що люди не забудуть мене одразу завдяки моєму одягу і декораціям на сцені. Це для Євробачення тільки добре. Треба почуватися комфортно на сцені. У костюмі, який мені не подобається, я би навіть не вийшла на сцену. Я люблю цей одяг, я люблю привертати увагу, щоб на мене дивилися. Я помічаю, що людям цікаво, що вони придивляються до мене і прислухаються до того, що я співаю.

Які у тебе сподівання від "Євробачення"?

Я сподіваюся, що я отримаю задоволення і зможу насолодитися участю, а не буду постійно пхатися з одного заходу на інший. Мені хочеться поспілкуватися з іншими учасниками, я залюбки потоваришувала би з кимось з конкурсантів. Я хочу, щоб цей вечір став би величезною музичною вечіркою, а не лише змаганням. Нехай кожен, хто виходитиме на сцену буде зустрітий публікою із захватом. Мене досі вражає думка про те, перед якою величезною аудиторією я виступатиму. Торік конкурс дивилися 200 мільйонів людей. Це аудиторія, яку вдається зібрати не всім зіркам світового рівня. Дуже круто, що я зможу виступити перед такою аудиторією.

Які плани маєш після конкурсу?

Було би прикольно, якщо був би якийсь міжнародний резонанс і це дало би можливість організувати концерти за кордоном. Навіть якби мені раптом вдалося виграти конкурс, то щоб про мене швидко не забули, доведеться добряче попрацювати. Але я гадаю, що я впораюся.