Керівник Європейського управління з боротьби з шахрайством Джованні Кесслер є членом конкурсної комісії з обрання трьох претендентів на посаду директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Згідно із законом Про Національне антикорупційне бюро України, конкурсна комісія пропонує президенту України на посаду директора бюро трьох кандидатів, глава держави обирає одного з них та спрямовує подання до Верховної Ради, зі згоди якої і
призначають керівника бюро. DW поспілкувалася з Джованні Кесслером після особистої співбесіди з кандидатами на посаду директора НАБУ.

Deutsche Welle: Пане Кесcлере, на вашу думку, чи знизився рівень корупції через рік після революції?

Джованні Кесслер: Ми не можемо цього сказати. Ми не готові розкрити всі наші дані, але корупція так глибоко вкоренилася в Україні, в українському суспільстві, що її неможливо побороти у короткий проміжок часу.

Чому так?

Ми побачили, що і в суспільстві, і в уряді та інших установах справді є усвідомлення усієї серйозності цієї проблеми. Адже це, напевно, проблема номер один в Україні після Майдану. Це усвідомлення поширилося також у самих установах. І вони вже почали вживати антикорупційних заходів.

Які нині найбільші проблеми у боротьбі з корупцією? Що має антикорупційне бюро та інші інституції зробити в першу чергу?

Я вважаю, що найбільш важливе завдання зараз - дати конкретний сигнал, що є не лише усвідомлення серйозності проблеми, але й вживаються відповідні заходи, а також змінюється ставлення. Людям потрібно бачити результати. Добрий приклад - це коли корупцію не лише виявляють, але й карають винних.

Ви вважаєте, що ці інституції будуть достатньо незалежними, щоб боротися з корупцією в цій країні?

Створення Національного антикорупційного бюро України - це великий виклик. Можливо, це поворотна точка в боротьбі з корупцією в Україні. І те, як нині обирають голову НАБУ, має забезпечити певний рівень упевненості в тому, що голова цієї інституції буде незалежним, а сама вона працюватиме ефективно. Я впевнений.

Ви вважаєте, країна переймає європейський досвід боротьби з корупцією? Український уряд насправді хоче скористатися антикорупційним досвідом Західної Європи?

Як я кажу, є усвідомлення потреби кардинально змінити ставлення як в суспільстві, так і в органах державної влади. Прийняття закону про НАБУ є вже першою ознакою того, що Україна хоче рухатися в напрямку наближення до європейських стандартів. Це добрий перший крок в правильному напрямку, який дуже потрібен Україні.

Відповідно до вашого аналізу, з вашого досвіду, чи є якась певна схема, як корупція працює в цій країні?

Є кілька видів корупції. Tут має місце дрібна дуже розгалужена корупція на всіх рівнях управління. Звісно, найбільш небезпечною є корупція, яка заважає функціонувати вільному ринку, а також тоді, коли бюджетні кошти привласнюються, розтрачуються та не використовуються на правильні цілі. Це призведе до зубожіння країни. І це перший ризик, на який слід спрямувати увагу, зокрема і нещодавно утвореному НАБУ.

Чи не боїтеся Ви, що цю установу не вдасться утворити настільки швидко, щоб убезпечити кошти, які ЄС виділяє, щоб допомогти новій Україні, і вони врешті-решт потраплять до рук корупціонерів?

НАБУ утворюють настільки швидко, наскільки це можливо. Проте пройде час, допоки воно почне працювати на повну. Поки ж кошти уже надходять. Як Європейський Союз та Європейська комісія, ми розглядаємо не лише консультування України з цих питань, що ми вже робимо, але і думаємо надати оперативну підтримку у сфері проведення слідства.