Літтель: Ми хочемо підвищити політичну ціну життя Сенцова
Жанна Нємцова
30 вересня 2018 р.
Письменник Джонатан Літтель вважає, що рішення президента Росії Володимира Путіна ґрунтуються на його розумінні політичної ціни. Це стосується й голодування українського режисера Олега Сенцова.
Реклама
Українського кінорежисера Олега Сенцова, який голодує з 14 травня, номінували в Європарламенті на здобуття цьогорічної премії Сахарова. Акції на його підтримку та на підтримку його вимоги звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських тюрмах, проходять у різних країнах світу. У Парижі перед російським посольством відбувається безстрокове "ланцюгове" голодування на підтримку українського режисера.
У цій акції взяв участь і американсько-французький письменник, лауреат Гонкурівської премії за роман "Благоволительки", Джонатан Літтель. Раніше він написав відкритого листа до Сенцова, який опублікувала британська газета The Guardian. В інтерв'ю DW з Жанною Нємцовою Літтель розповідає про долю Олега Сенцова та російського суспільства після 2014 року.
Deutsche Welle: На підтримку Олега Сенцова виступили чимало людей, які просять російську владу звільнити режисера. З президентом Росії Володимиром Путіним говорили президент Франції Еммануель Макрон та канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel), але нічого не допомагає. Чому?
Джонатан Літтель: Я думаю, це питання політичної ціни. Путін вірить у те, що всередині Росії політична ціна звільнення Сенцова буде вищою, ніж політична ціна, яку він заплатить за її межами, дозволивши режисеру померти. Сенс усіх наших ініціатив полягає в тому, щоб зробити політичну ціну смерті Сенцова вищою. Але, очевидно, вони ще не досягли такого рівня, щоб звільнення режисера мало цінність для Путіна.
Я думаю, (президент Франції Еммануель - Ред.) Макрон зробив те, що міг, і за останньою інформацією, яку я маю, французькі ініціативи ні до чого не призвели. Тепер росіяни кажуть, що вони ведуть переговори з українцями. Ніхто не знає, правда це чи черговий тактичний трюк, щоб виграти час. Але, на мою думку, для Путіна важливіше не видатися слабким та таким, що поступається вимогам Заходу. Вони (росіяни - Ред.) їдуть та просто привселюдно отруюють "Новачком" Скрипаля в Англії. Якщо вони можуть зробити це, чому вони мають турбуватися про Сенцова, режисера, який вмирає в тюрмі.
Ви очікуєте на найгірший сценарій?
Він цілком можливий. Якщо Сенцов не припинить голодування і вони не звільнять його, він помре. Здається, що він рішуче налаштований іти до кінця. Всі спроби досягти на переговорах якогось рішення, якоїсь формули, що допоможе всім зберегти обличчя, зазнали провалу.
2014 рік, анексія Криму, війна на Донбасі - всі ці події поляризували російське суспільство та культурне середовище. У культурних колах Росії є ті, хто підтримує Сенцова, як-от письменниця Аліса Ганієва. Але є й такі люди, як Захар Прилєпін, який раніше був проти режиму, але після 2014 року оголосив, що Путін здійснив усі його мрії з 1990-х.
Звичайно, високий рівень культури мали й певні кола нацистського режиму. Поруч з Путіним є надзвичайно культурні, інтелігентні люди, які все одно вважають, що його режим є чудовим. Я не можу вдаватися в деталі, чому це робив Захар Прилєпін або Едуард Лимонов. У кожного своя власна трагічна історія. Зрозуміло, що коли Путін окупував Крим, він здійснив мрію багатьох російських націоналістів. А історія з "Новоросією" зробила цю тенденцію ще виразнішою.
Я бачив Прилєпіна тут у Барселоні (де проживає Літтель - Ред.) на якійсь книжковій виставці приблизно рік тому. Він розповідав мені про Донбас та ким він там був - радником уже покійного (ватажка донецьких проросійських сепаратистів - Ред.) Захарченка. Йому це подобалося. Для нього це був велетенський ігровий майданчик. Наче як Росія, але без закону, без ФСБ, усіх елементів поліцейської держави - фактично простір свободи.
Що важливо знати про трагедію Сенцова (21.08.2018)
01:21
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.