Deutsche Welle: Президент України Петро Порошенко зараз перебуває з візитом у Сполучених Штатах. Окрім участі в саміті з ядерної безпеки в нього заплановані зустрічі з віце-президентом США Джозефом Байденом, генсеком ООН Пан Гі Муном і деякими європейськими лідерами. Зустрічі з президентом Бараком Обамою в графіку Порошенка нема. Проте такі візити до США є завжди важливими, і Україна завжди отримує важливі сигнали зі США. На ваш погляд, якими будуть сигнали для України цього разу?

Джон Хербст: Гадаю, що Сполучені Штати хотіли б висловити свою підтримку Україні в її протистоянні російській агресії. Це перший важливий сигнал. Другим сигналом буде те, що США дадуть Україні зрозуміти, що їй необхідно рухатись шляхом реформ. Я думаю, що віце-президент Байден під час своєї зустрічі з Порошенком висловить невдоволення тим, що йому знадобилось так багато часу для того, щоб генеральний прокурор Віктор Шокін був відправлений у відставку. І я думаю, що він висловить певне розчарування тим фактом, що ця штучно створена політична криза, безумовно, уповільнила процес реформування країни. Він хоче почути від Порошенка, яким чином буде створений новий уряд, який буде в змозі повернути реформи в порядок денний.

Політиками і ЗМІ часто висловлюється думка, що США значно впливають на внутрішню політику України. Як ви гадаєте, наскільки сильним є цей вплив, особливо зараз?

Я думаю, що це є перебільшенням. Якби вплив США був настільки сильним, то Шокіна би звільнили ще в жовтні (офіційно США неодноразово висловлювались за необхідність відставки Віктора Шокіна - Ред.). А це сталось лише зараз, наприкінці березня.

Відомо, що Сполучені Штати не хотіли й досі не хочуть дострокових виборів. Однак Порошенко створив у Верховній Раді такі умови, які підривають позиції прем'єра Арсенія Яценюка, що створює можливості для дострокових виборів. Я думаю, що наш вплив завищений.

Але взяти хоча б відставку Шокіна. США займали тверду позицію, що він має бути звільнений. Чи не зіграла зрештою ця позиція США значну роль у його відставці?

Я гадаю, що це трохи перебільшення. Порошенко просто не хотів приїжджати до Вашингтона в той час, як генпрокурором досі б залишався Шокін. Але його відставка зайняла дуже багато часу. І справа навіть не в самому Шокіні. Справа в тому, щоб мати Генеральну прокуратуру, яка є насправді незалежною і яка не буде піддаватись політичному впливу. Справа в тому, щоб мати на чолі Генпрокуратури особу незалежну, компетентну, етичну, і яка б сформувала команду, яка б володіла такими ж якостями.

Перейдемо до питання формування нового уряду в Україні. З боку Європи лунають думки, що немає значення, хто саме очолить уряд. Головне - реформи і результати. Чи є особа прем'єра важливою для США?

Перш за все зазначу, що я вже не є офіційним представником Вашингтона, я у відставці. Але мені здається, що Сполучені Штати думають так само, як і в Євросоюзі. США не кажуть Україні "вам треба призначити того чи того". Вони хочуть, щоб в Україні був уряд, який би був у змозі далі рухатись шляхом реформ.

Зараз існує два ймовірних кандидати на крісло прем'єр-міністра - глава мінфіну, американка Наталія Яресько, і спікер Володимир Гройсман, якого тісно пов'язують з Порошенком. Як ви гадаєте, хто з кандидатів виглядає більш прийнятним для США?

Я не думаю, що Вашингтон збирається вказувати, що це мав би бути той чи інший кандидат. Були й інші кандидати. Називали кандидатуру глави МЗС Павла Клімкіна. Також існує ймовірність, що зрештою прем'єром залишиться Арсеній Яценюк. Але знову ж таки: важливо, щоб була програма реформ, яка б виконувалась компетентно і ефективно.

Але у цих прем'єрських перегонах, схоже, перемогу поки що здобуває Гройсман. І дехто з експертів вже висловлює побоювання, що його призначення може призвести до авторитаризму, адже тоді фактично вся влада зосередиться у руках Порошенка. Чи поділяєте ви ці побоювання?

Наскільки я розумію, президент Порошенко надає перевагу кандидатурі Гройсмана. Але він є президентом країни, його погляд є важливим, і це нормально, що його позиція має таку вагу. І я не думаю, що хтось буде скаржитись, якщо Гройсман на посаді прем'єра втілюватиме програму реформ і боротиметься проти корупції. Я маю на увазі, що Гройсмана лише вітатимуть на посаді прем'єра, якщо він це робитиме. Звичайно, якщо він цього не робитиме, то люди будуть невдоволені. Але так само на його місці міг би бути хтось інший, хто так само не робив би ці речі.

Але чи вірите ви в те, що Гройсману вдасться справді повернути Україну на шлях реформ, які забуксували з початком цієї політичної кризи?

Я вважаю, що це справді прикро, що ця політична криза сталась. Не думаю, що її слід було допускати, але вона була штучно створена. Але ми бачимо деякий прогрес у реформах навіть під час цієї кризи. Наприклад, з початку кризи Верховна Рада ухвалила 67 законів, які є необхідними.

І все ж таки криза триває, досі немає бачення, які сили сформують коаліцію і хто стане прем'єром. Як ви гадаєте, чи відчуває Захід розчарування Україною з її старими-новими проблемами?

Я думаю, що те, що відбувається в Україні впродовж останніх двох місяців, є поганим для України і негативно впливає на її імідж в очах Європи, Сполучених Штатів і міжнародних фінансових інституцій. Було б добре, якби українські лідери поставили інтереси держави над своїми власними інтересами та знайшли шлях взаємного порозуміння. У результаті цієї політичної кризи деякі партії, які декларували, що вони виступають за реформи, обрали популістську риторику, яка виключає здійснення реформ. Багато речей відбувається, й багато політиків в Україні переслідують інтереси, які не мають нічого спільного з інтересами держави. І це - прикро.

Так чи є, зрештою, розчарування Україною?

Так. Але я не думаю, що воно підірве підтримку України. Я сподіваюсь, що це буде виправлено в наступні кілька місяців. Адже якщо не буде домовленості щодо нового прем'єр-міністра, то будуть дострокові вибори. І це було б також прикро, адже в такому випадку це забере важливий для реформ час. Але, можливо, після цього буде створений уряд, який буде серйозно налаштований на реформи. Я не можу сказати, що нинішній уряд не налаштований серйозно на реформи, але він міг би бути серйознішим, потужнішим і кращим.