У п'ятницю, 30 листопада, у віці 94 років помер колишній президент США Джордж Буш-старший. Його вважали успішним державним діячем, сильною стороною якого була мудра зовнішня політика, а слабкою - внутрішня.

Джордж Герберт Вокер Буш народився в 1924 році в штаті Массачусетс в сім'ї Прескотта Буша, який пізніше став сенатором від штату Коннектикут. Під час Другої світової війни Буш був морським льотчиком і брав участь у боях на Тихому океані.

Політична кар'єра майбутнього президента США почалася в 1962 році, коли він очолив Республіканську партію в техаському окрузі Харріс. За підтримки президента США Річарда Ніксона 1966 року Буша обрали до Конгресу США як представника Г'юстона, Техас. У 1971 році він став постійним представником США при ООН.

Обрання президентом в 1988 році

У середині 1970-х років випускника Єльського університету призначили першим дипломатичним представником США в Китаї. У 1976 році він очолив ЦРУ, а в 1980 році - вперше брав участь у передвиборчих перегонах в якості кандидата на пост президента країни від Республіканської партії. У цій кампанії Буш-старший програв Рональду Рейгану, який пізніше призначив його своїм віце-президентом. Буш був необхідний Рейгану для посилення позиції Сполучених Штатів щодо СРСР.

У 1988 році Буш знову балотувався на пост президента США як кандидат від республіканців і виграв вибори. З 54 відсотками голосів він переміг демократа Майкла Дукакіса. У січні 1989 року відбулася інавгурація Джорджа Буша-старшого.

Роль в об'єднанні Німеччини

Розпад Радянського Союзу стався за час його президентства. Джордж Буш-старший, який користувався довірою Михайла Горбачова, відвідав СРСР улітку 1991 року, незадовго до путчу. Виступаючи в Києві, американський президент закликав підтримати Горбачова і пропонований ним новий союзний договір. Саме йому в грудні 1991 року дзвонили з Біловезької пущі лідери Росії, України і Білорусі, щоб повідомити про розпад СРСР.

Під час переговорів про возз'єднання Німеччини у форматі "два плюс чотири" Джордж Буш-старший від самого початку виступав за самовизначення німецького народу. Це відобразилося в його висловлюванні з приводу об'єднання країни в 1990 році: "Я вітаю федерального канцлера Коля і всіх німців - як на Сході, так і на Заході, а також у так довго розділеному Берліні - з тим, що їм вдалося назавжди зберегти свою мрію про національне самовизначення". Буш-старший активно підтримував ідею про те, щоб і возз'єднана Німеччина зберегла своє місце в НАТО.

Війна в Іраку в 1991 році

У зовнішній політиці Джордж Буш-старший робив ставку на військову міць США. Він розв'язав війну з Панамою, главу якої Мануель Нор'єга заарештували за його вказівкою. Крім того, Буш-старший очолив коаліцію ООН у першій війні в Іраку, після того як іракський диктатор Саддам Хусейн анексував сусідній Кувейт. До коаліції приєдналися також багато арабських держав.

Наприкінці військової інтервенції до Іраку в лютому 1991 року, щоб не виходити за рамки цілей 678 резолюції ООН, Буш припинив рух військ, які прямували до Багдада. "Це перемога не тільки для Кувейту, але і для всіх партнерів по коаліції - це перемога Об'єднаних Націй, всього людства і міжнародного права", - сказав Буш-старший про проведену операцію. Цей військовий успіх був не лише перемогою над диктатурою, він також сприяв посиленню ролі США як світового жандарма.

Поразка від Клінтона

Попри перемогу в іракській війні Джордж Буш-старший програв президентські вибори в 1992 році, поступившись Біллові Клінтону. Не останню роль в цьому зіграло те, що, будучи президентом, він усупереч передвиборчим обіцянкам підвищив податки. Буша також звинувачували в тому, що під час його правління збільшилася прірва між бідними і багатими і зріс державний борг.

Програвши вибори, Буш-старший пішов з політики і повернувся до Г'юстона. Після цього він неодноразово стверджував, що не сумує ні за політикою, ні за увагою преси. Батько шістьох дітей проживав з дружиною Барбарою в Техасі, вона померла навесні цього року.

Останні роки

Навіть через багато років після президентства Буш-старший отримував численні нагороди. У 2008 році в Берліні він отримав премію Генрі Кіссінджера за внесок у трансатлантичне партнерство. У 2011 році президент США Барак Обама вручив Джорджу Бушу-старшому Президентську медаль Свободи - найвищу нагороду Сполучених Штатів Америки, якої удостоюються цивільні особи.

Попри похилий вік Буш-старший вів активний спосіб життя. Свій 90-й день народження в 2014 році він відсвяткував стрибком з парашутом.

Останнім часом він дедалі рідше з'являвся на публіці, дедалі частіше потрапляв до лікарні. Хоча він сам був сином політика, саме Буш-старший вважається засновником політичної династії. Успіх батька з його шістьох дітей перевершив Джордж Буш-молодший, який став президентом в 2000 році і переобрався в 2004 році. Інший син Буша-старшого, колишній губернатор штату Флорида - Джон Елліс "Джеб" Буш, був претендентом у кандидати від республіканців на виборах президента США 2016 року, але поступився в перегонах Дональдові Трампу.  

У середині квітня 2018 року Джордж Буш став вдівцем. Його дружина Барбара померла на 93-му році життя. Джордж і Барбара Буш провели разом 73 роки - це найтриваліший шлюб президента і першої леді в історії США.