Чверть століття мільйони українців були прихожанами церков, невизнаних світовим православ'ям - Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Визнавали церкви інших країн лише Українську православну церкву Московського патріархату (УПЦ МП). Зрештою, після анексії Криму і війни на Донбасі стало очевидним, що розкол нікуди не дінеться, а відновити єдність православної церкви в Україні під крилом російського патріарха не вдасться. Як засвідчило опитування, проведене групою провідних соціологічних центрів восени минулого року, лише 17 відсотків українців називають себе прихожанами УПЦ МП. Натомість УПЦ КП - у два з половиною рази більше.

Вселенський патріарх Варфоломій, надавши днями автокефалію новостворенцій Православній церкві України (ПЦУ), зрештою, таки поклав край багаторічній стигматизації мільйонів українських вірян як "розкольників". "Це тяжіло над вірянами всі ці роки, цей тягар підсилювався риторикою Московського патріархату про неблагодатність цієї церкви, про недійсність таїнств, про неможливість спілкування з іншими православними церквами. Ця вся риторика зійшла нанівець і вона більше не має сенсу", - зазначив у розмові з DW теолог і священнослужитель Кирило Говорун. Він переконаний, що визнання автокефалії української церкви - перш за все пастирський, а не політичний крок.

Москва кидає виклик Константинополю

Водночас пастирський крок Вселенського патріарха спровокував відкритий конфлікт з Москвою. Московський патріарх Кирило відкрито кинув виклик Варфоломію, пригрозивши йому "вищим судом" і поставивши під сумнів його традиційний статус "першого серед рівних" патріархів. Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на щорічній прес-конференції, пішов ще далі і називав Вселенського патріарха "стамбульським" і звинуватив його у тому, що в Україні він лише "хоче заробляти гроші".

Такою агресивною риторикою Москва ризикує лише ізолювати себе у православному світі, зазначив у розмові з DW професор політології університету Салонік Іліас Кускувеліс. За його словами, у Греції спантеличені підкреслено зневажливим ставленням російського президента до Вселенського патріарха. "У Москви, що б там не робила російська влада, вкрай мало шансів стати "Третім Римом", тобто стати лідером православного світу. Православний світ знає, що вже протягом 18 століть його центром є Константинополь і Вселенський патріарх, який весь цей час був "першим серед рівних" патріархів", - нагадує Кускувеліс.

Греки - за, а хто проти?

Грецький політолог прогнозує, що невдовзі саме Грецька православна церква стане першою, яка визнає Православну церкву України. На це розраховує і її предстоятель. "Я вірю, що правда восторжествує і всі церкви, не одразу, а з часом, визнають нашу автокефалію", - сказав у розмові з DW очільник ПЦУ митрополит Епіфаній. Оглядачі прогнозують, що процес визнання української церкви може затягнутися на довгі роки. Крім Грецької, серед найімовірніших прибічників української автокефалії називають і Румунську церкву.

Найбільш однозначно проти української автокефалії раніше висловлювався Антиохійський патріархат. До канонічної території цієї церкви входить Сирія, де головним захисником християнської меншини від радикальних ісламістів називає себе диктатор Башар Асад - близький союзник російського президента Володимира Путіна. Серед великих православних церков найімовірнішими союзниками Москви у протистоянні українській автокефалії називають Болгарську і Сербську церкви.

Аргументи болгар і сербів

Зокрема, Видинський митрополит Даниїл заявив у грудні, що Україна є канонічною територією Російської православної церкви, а Вселенський патріарх не мав права відкликати рішення про передачу Київської митрополії Москві. За словами болгарського ієрарха, термін давності на оскарження рішень щодо підпорядкування церковних територій становить від трьох до 30 років і давно минув, оскільки скасований Варфоломієм документ про передачу Київської митрополії Москві був підписаний більше трьох століть тому.

Сербія, так само як і Болгарія, має тісні історичні зв'язки з Росією через її роль у визволенні цих країн з-під влади Османської імперії. Для Сербської православної церкви українське питання є особливо чутливим. Адже вже тривалий час визнання автокефалії вимагають церкви Чорногорії і Македонії, які Белград вважає своєю канонічною територією. Українська автокефалія лише підсилює їхні сподівання.

"Нейтральні" церкви: аби не було ескалації

Тим часом Вселенський і Москвоський патріархи намагаються схилити на свій бік церкви, які в українському питанні досі були "нейтральними". За лаштунки церковної дипломатії дозволило поглянути оприлюднене нещодавно листування предстоятеля Албанської православної церкви Анастасія з російським патріархом Кирилом. Албанський ієрарх в одному з листів до Москви зізнається, що застерігав Варфоломія від томоса для України як від "шляху мінним полем" з непередбачуваними наслідками.

Водночас важливішим за канонічну суперечку щодо України Анастасій називає збереження єдності православ'я. А у цьому сенсі до Москви є питання. Річ у тім, що, реагуючи на рішення Константинополя надати автокефалію українській церкві, Московський патріархат перервав євхаристичне спілкування з Вселенським. "Це немислимо, щоб Святе причастя, чудо нескінченної любові і самопожертви Христа, використовувалося як зброя проти іншої церкви", - застеріг Кирила албанський архієпископ.

Питання на десятиліття?

Кирило Говорун прогнозує, що визнання Православної церкви України може затягнутися на довгі роки. Важливо, вважає він, як за цей час проявить себе нова церква. "Вона не має просто долучатися до націєбудування. Вона має слугувати всім українцям, незалежно від їх політичних поглядів. Якщо вона буде відкритою до інших українських церков, буде по-справжньому екуменічною, я гадаю, це сприятиме швидшому визнанню цієї церкви іншими православними церквами", - переконаний отець Кирило.