За даними глобального дослідження"Індекс сприйняття корупції-2018",опублікованого міжнародною неприбутковою антикорупційною організацією Transparency International (TI) у вівторок, 29 січня, Україна покращила свої позиції в загальному рейтингу, отримавши 32 бали та посівши 120 місце із 180 країн. Для порівняння: роком раніше український результат був скромніший - 30 балів і 130 місце. Новий виконавчий директор українського представництва TI Андрій Боровик розповів DW, що стало причиною просування України в рейтингу, та оцінив шанси на подальше покращення ситуації.

DW: Україна покращила своє місце в цьогорічному рейтингу TI на 10 позицій та збільшила свій показник на два бали. На Вашу думку, це значний прогрес?

Андрій Боровик: Це набагато менше від того, якими були очікування після Революції гідності. Загалом з часів революції ми додали п'ять балів. Звісно, всім би хотілося, аби все відбувалося швидше. І, як на мене, якби було більше політичної волі, то ми могли б і за один рейтинг (який публікується щороку. - Ред.) підніматися на п'ять-шість балів. Такі приклади в рейтингу є.

Чим обумовлене таке просування України в рейтингу?

Нинішній прогрес у два бали зумовлений поліпшенням співпраці між державою і бізнесом. Наприклад, запровадження електронного відшкодування податку на додану вартість. Також я думаю, що вплинула така система, як ProZorro. Зокрема, ProZorro.Продажі. Почали із продажу активів збанкрутілих банків два роки тому, зараз через цю систему вже йде мала приватизація, йде оренда землі, навіть почали працювати із надрами.

А чи могли вплинути на позицію в рейтингу зусилля влади в боротьбі з корупцією?

Вплинуло й ухвалення закону про антикорупційний суд. Це була наша рекомендація на початку минулого року, що він має бути запущений. На жаль, повністю вона не виконана - був проголосований закон, і розпочався процес добору (суддів. - Ред.)

А що гальмувало просування України в рейтингу?

Індекс формується з оцінок за останні два роки, тобто він має певну затримку. З огляду на це я думаю, що було очікування, що за ці два роки з'явиться якась "велика риба", як зараз у нас люблять говорити. Безумовно впливає відсутність помітного результату (у боротьбі із корупцією. - Ред.), відсутність цієї "великої риби". Але сподіваюся, що вищий антикорупційний суд поліпшить цю ситуацію. Не сприяє прогресу, якщо говорити про загальносуспільні проблеми, тиск на громадських активістів: це безумовно й ганебне та жорстоке вбивство пані Гандзюк, і небажання правоохоронних органів розслідувати відповідні справи, при тому що більшість з них стосуються активістів і журналістів-розслідувачів, які займаються корупцією, зокрема й на регіональному рівні.

У рейтингу Україна перебуває нижче таких країн, як, наприклад, Бразилія, де корупційні скандали із попередньою владою привели до влади правого популіста. Наскільки об'єктивним може бути подібний рейтинг?

Основне застереження щодо цього рейтингу - що це не індекс корупції, це індекс сприйняття корупції. І це індекс, який сформований із досліджень і думок більше десяти різних міжнародних інституцій. Це те, наскільки, на їхню думку, сприймається корупція у конкретній країні. В індексі не оцінюються політичні процеси. Прихід радикального політика до влади у Бразилії - не питання корупції.

У 2017 році ТІ розробило низку рекомендацій. Як би Ви оцінили їхнє виконання українською владою?

Є відчуття, що на ці рекомендації зважають, бо деякі з них були частково втілені. Але, на жаль, такі речі, як, наприклад, посилення НАБУ, не відбуваються. Коли антикорупційний орган, який покликаний займатися топ-корупцією, не має можливості самостійно проводити негласні слідчі дії, тобто прослушку, - це трохи дивно. Так само важливо, аби держава все ж запровадила справжню автоматичну верифікацію декларацій. Ми чудово розуміємо, що більше мільйона декларацій перевірити вручну жодне НАЗК, навіть реформоване, не зможе. Ми чули гучні заяви, мовляв, ми це запустили, декілька місяців тому. Але у НАЗК немає повного доступу до всіх реєстрів, тому це виглядає радше окозамилюванням.

Якими будуть головні рекомендації за підсумком 2018 року?

Однією з головних буде перезапуск НАЗК. Якби Верховна Рада наважилася ухвалити новий закон, який змінив би систему менеджменту і дав старт для перезапуску НАЗК, це було б абсолютним позитивом. Так само важливим є посилення НАБУ, хоча б у вигляді прослушки, аби вони могли робити це самостійно. Важливими є такі речі, як автоматична верифікація декларацій, верифікація бенефіціарних власників, політичні фінанси, корпоратизація державних підприємств, зокрема припинення гальмування у створенні наглядових рад для них. Велика приватизація, думаю, так само мала б позитивний ефект. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), яка після тієї історії (скандал, коли були опубліковані записи розмов з кабінету голови САП Назара Холодницького. - Ред.) безумовно є проблемою. І те, що є на порядку денному в останній місяць, - повноцінний запуск антикорупційного суду. Ми чули нещодавно слова президента, що начебто навіть у лютому закінчиться конкурс. Ми бачимо, що це можливо, і суд має повноцінно запрацювати з червня місяця. Дуже важливо слідкувати за цим процесом.

Від Ваших колег можна почути, що виборчий рік - не найкращий для просування антикорупційного порядку денного. Ви вірите, що у 2019 є шанс на реальний прогрес?

Ми будемо давати нові рекомендації необхідних кроків, аби Україна й надалі зростала в цьому рейтингу. Але частково погоджуюся з тим, що вибори вносять свою корекцію у загальну адженду країни. Чи можливо досягти якихось результатів? Можливість завжди є, але те, що вона набагато менша, ніж була у торік, - це очевидно для всіх.