Мешканка Павлограда Тетяна була змушена звільнитися з роботи після того, як відмовила директору в його неодноразових сексуальних домаганнях, сказавши, що є лесбійкою. Після такого зізнання директор постійно в присутності колег ображав жінку через її сексуальну орієнтацією, а при звільненні відмовився виплатити зарплату і повернути трудову книжку. Тетяна поскаржилась в прокуратуру і відстояла матеріальні права. Однак довести дискримінацію при звільненні не вдалося, бо колишні колеги побоялися свідчити про директора.

Це лише одна з життєвих історій, зібраних дослідниками інформаційно-правозахисного Центру для геїв та лесбійок "Наш світ". Ті щороку моніторять соціальне, правове та політичне становище сексменшин в Україні й публікують звіт. Моніторинг проводять за підтримки європартнерів, зокрема німецького Федерального фонду "Пам'ять. Відповідальність. Майбутнє".

Злочини на ґрунті ненависті через сексорієнтацію навіть не розслідують

У останньому звіті вивчали дотримання прав гомосексуалів в Україні у період з листопада 2011 року до кінця 2012-го. Правозахисники наводять численні приклади випадків дискримінації. Усього задокументовано 86 випадків порушення прав, дискримінації та дій на ґрунті ненависті через сексорієнтацію і гендерну ідентичність. Найбільшу кількість порушень зафіксували у Києві, на Донеччині і Дніпропетровщині. Як розповів DW керівник проектів Центру "Наш світ" Андрій Маймулахін, як і раніше, найбільше порушень спостерігали у взаєминах з приватними особами і в сфері взаємодії з правоохоронцями.

За словами Маймулахіна, збереглась тенденція відходу України від демократичних принципів: "Це посилилось нагнітанням істерії в суспільстві щодо гомосексуальності та гомофобією на держрівні". Правозахисник зауважує, у вивчений період зросла й гомофобна агресія – злочини й інциденти на ґрунті ненависті до геїв стали жорстокішими, а реакція на це з боку влади викликає сумнів, що буде розслідування й винних покарають. Експерт вважає, це можна пояснити передвиборним популізмом, коли багато хто з політиків використовував гомофобну риторику.

Щодо злочинів на ґрунті ненависті, в яких винні приватні особи, були і образи й погрози, насильство, зрив заходів, погроза розголошення сексорієнтації, спроби родичів позбавити батьківських прав і вимоги покинути спільне житло тощо. Найбільш відомий випадок насильства – це побиття організаторів "Київ-Прайду2012". Правозахисник Андрій Маймулахін нарікає, що київська міліція досі не знайшла нападників, а інцидент розслідують як звичайне хуліганство – міліція відмовила в порушенні кримінальної справи щодо злочинів на ґрунті ненависті.

Український антидискримінаційний закон не відповідає євронормам

Єдина сфера, в якій спостерігається поступ щодо дотримання прав гомосексуалів – трудові відносини. Як розповів правозахисник Олександр Зінченков, незважаючи на те, що в антидискримінаційному законодавстві України чітко не заборонена дискримінація за сексорієнтацією, бізнес робить самостійні перші кроки в цьому напрямку. Раніше низка компаній підписали Декларацію про відповідальне бізнес-партнерство, якою передбачена заборона дискримінації (в тому числі й за сексорієнтацією) на робочому місці. За словами Зінченкова, стало відомо, що положення використовують на практиці. Втім, чи не  всі компанії, що підписали документ, - міжнародні.

Дослідники рекомендують Міністерству юстиції скористатись рекомендаціями Ради Європи і ЄС і доповнити перелік заборонених до дискримінації ознак у законі "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" сексуальною орієнтацією і гендерною ідентичністю. Так, на їхній погляд, закон буде відповідати євронормам, а багатьом людям в Україні вдасться відновити свої порушені права. Тим часом останній урядовий варіант змін до антидискримінаційних законів, зареєстрований у парламенті у лютому, пропонує доповнити терміном "сексуальна орієнтація" лише статтю про рівність трудових прав громадян України у Кодексі законів про працю.