Під час візиту до Сараєво єврокомісар з питань розширення ЄС Штефан Фюле попередив про вірогідне призупинення процесу зближення Боснії та Герцеговини з Європейським Союзом.

Виступаючи перед журналістами у четвер, 11 квітня, він пояснив, що до сьогодні південно-європейська країна не виконала вимогу Євросоюзу про скасування конституційного положення про політичну дискримінацію таких національних меншин, як євреїв, синті, а також  інших національних груп. Фюле закликав політичні сили в країні знайти можливість негайного вирішення цієї проблеми, адже строк для виконання цієї вимоги  ЄС вибіг на день його візиту до боснійської столиці.

Обтяжливий спадок мирного договору

Під час спілкування з журналістами, Фюле послався на рішення Європейського суду з прав людини 2009 року, за яким в Боснії встановлена дискримінація національних меншин. Так, положення Дейтонської мирної угоди 1995 року дозволяють обіймати високі політичні посади в країні тільки боснійським мусульманам, сербам та хорватам. Представники ж етнічних меншин не можуть претендувати на високі державні посади, нагадує агенція Reuters.

На той час, коли за підтримки США вироблялись положення мирної угоди для припинення громадянської війни у Боснії та Герцеговині, така норма розглядалась як компроміс між сторонами, які її підписували. Водночас зазначене положення суперечить Європейській конвенції про захист національних меншин. "Бездіяльність у цьому питанні з боку лідерів політичних партій неодмінно зашкодить процесові європейської інтеграції Сербії", - додав Фюле.

Заявка на вступ до ЄС відкладаєтья?

 Зміна конституційної норми щодо дискримінації нацменшин є останньою вимогою ЄС, яку Боснія має задовольнити, перш ніж отримати статус кандидата на вступ до ЄС. До цього часу висловлювались сподівання, що балканська країна подасть офіційну заявку на вступ до Євросоюзу ще цього року.

Вимагаючи у  місцевих політиків швидкого вирішення проблеми, Фюле водночас наголосив, що нового граничного строку для реформи законодавства з боку ЄС надано не буде.

Чи зможуть у Боснії та Герцеговині дійти політичного компромісу з цього питання, поки не відомо. Досі політичні сили країни не змогли узгодити механізм реалізації рішення Страсбурзького суду. Сербські політики прагнуть вирішити питання встановленням мінімальних квот для нацменшин, боснійські ж партії вимагають глибоких реформ. У свою чергу хорвати використовують рішення суду для підвищення рівня свого політичного впливу в країні.