Новий виток дискусії про долю НДПН спричинила поведінка членів цієї партії, які нещодавно увійшли до складу депутатів ландтагу федеральної землі Саксонії. 21 січня, коли на засіданні ландтагу хвилиною мовчання вшановували пам”ять жертв націонал-соціалізму, вони встали зі своїх місць і демонстративно залишили залу засідань. Пізніше, у своїх виступах з трибуни, саксонські депутати від НДПН, фактично, прирівняли знищення євреїв у третьому рейху до бомбових нападів військ союзників на німецькі міста. При цьому правоекстремісти оперували таким поняттям, як ”бомбовий Голокост”. Їхня поведінка викликала хвилю обурення не лише в німецькому суспільстві, а й за кордоном. Знову виникло питання, чи має право неонацистська НДПН вільно діяти в Німеччині. Говорить Аві Прімор, колишній посол Ізраїлю в Німеччині:

”У Ізраїлі не розуміють, як НДПН може вільно діяти, вільно демонструвати. Ми не бачимо жодної різниці між націонал-демократичною та націонал-соціалістичною партією. Це одне й те ж.”

Аві Прімор нагадав, що в 20-тих роках минулого сторіччя в Німеччині з великим терпінням чи навіть байдужістю ставилися до нацистів. Це призвело до того, що вони могли вільно розповсюджувати свою пропаганду, й отримували дедалі більшу підтримку серед населення. Аві Прімор:

”Нині такого не слід знову допустити. І взагалі, треба зрозуміти, що праві екстремісти є скрізь, але в Німеччині вони просто будять привиди минулого. Тому реакція на їхню діяльність саме в Німеччині є набагато відчутнішою”.

У Німеччині добре розуміють, що у світі обов”язково з”являються такі історичні паралелі. Тому в одному зі своїх перших виступів після подій в Саксонському ландтагу канцлер Ґергард Шредер заявив:

”Такі неприйнятні для нас випадки аж ніяк не пасують до того образу Німеччини, якого ми прагнемо. А саме йдеться про таку країну, яка вчиться зі своєї історії, в якій ненависть до іноземців чи антисемітизм не мають жодного шансу”.

Для того, щоб останній скандал навколо НДПН не завдав шкоди іміджу Німеччини, в країні прагнуть знову спробувати заборонити діяльність цієї партії. Знову – це тому, що два роки тому попередня спроба завершилася гучним провалом. 2003 року Конституційний суд у Карлсруе припинив справу про заборону НДПН, ініційовану федеральним урядом, Бундестагом і Бундесратом. Попри численні матеріали, які вказували на антиконституційні дії НДПН, заборони партії досягти не вдалося через сумнівну роль агентів спецслужб у зборі інформації для судового процесу.

Німецький уряд, багато в чому відповідальний за минулий провал, поки не поспішає оголошувати про початок нового процесу заборони націонал-демократичної партії. Втім, останніми днями з урядових кіл лунають думки, що справу про заборону НДПН може буде розгорнуто знову. Якщо це відбудеться, то треба діяти дуже обережно, попереджає голова партії ”зелених” Клаудіа Рот:

”Я погоджуюся з канцлером, який сказав, що справу про заборону слід перевірити. Але я гадаю, ця перевірка має бути дуже ретельною. Бо не може статися нічого гіршого, ніж допустити провалу в цій справі вдруге”.

Сусіди Німеччини теж уважно спостерігають за тим, як ”червоно-зелений” уряд діятиме в нинішній ситуації. Політичний осуд правих екстремістів, до якого вдалися зараз німці, – це необхідний крок. Однак є й інші, практичніші інструменти протидіяти неонацистам, переконаний французький публіцист Альфред Ґроссер:

”Я би хотів, що у Німеччині дивилися на все не лише з політичної точки зору, але й звертали увагу на те, як можна застосувати вже існуючі закони. Проти тих, хто закони порушує, мають діяти судді та поліція” .

У сучасній Франції з антизаконними діями правих екстремістів саме так і діють, нагадує Ґроссер. Це може бути альтернативним варіантом, поки загальної заборони неонацистської партії не досягнуто.