Східна Європа та пострадянські країни - принципово важливі партнери для німецького бізнесу. Цей регіон, який охоплює 29 держав, забезпечує майже 20 відсотків зовнішньоторговельного обороту Німеччини. Ні у Китаю, ні у США такої частки немає. До того ж, обсяги експортно-імпортних операцій з цим регіоном стійко зростають. Хоча ділові відносини з окремими країнами розвиваються дуже нерівномірно.

Інтереси німецьких фірм, що працюють з цим регіоном, представляє Східний комітет німецької економіки (OAOEV). Він має доступ до бази даних Федерального статистичного відомства ФРН (Destatis). 21 лютого він оприлюднив і прокоментував дані з офіційної торговельної статистики за 2018 рік. Ці дані раніше не оприлюднювали.

Історія успіху: торгівля зі східними членами ЄС

Якщо зовнішньоторговельний оборот Німеччини збільшився торік у цілому на 4,2 відсотка, то зростання торгівлі зі Східною Європою і пострадянськими країнами йшло випереджаючими темпами та становило 6,5 відсотка. Загальний обсяг експортно-імпортних операцій з регіоном перевищив 453 мільярди євро.

Найбільша за територією і населенням східноєвропейська країна - Росія. Однак найважливішим діловим партнером Німеччини в регіоні є не вона, а Польща. Обсяги торгівлі з нею досягли у 2018 році 118 мільярдів євро. В результаті східний сусід ФРН піднявся на 7-е місце у переліку найбільших у світі покупців продукції Made in Germany і постачальників товарів для німецького ринку. За розмірами зовнішньоторговельного обороту з ФРН Польща майже зрівнялася з Великобританією і наближається до Італії. Тому голова Східного комітету Вольфґанґ Бюхеле (Wolfgang Büchele) вважає, що "у найближчі три роки Польщі цілком може вдатися стрибок до топ-5 найважливіших торгових партнерів Німеччини".

Друге місце у східноєвропейському регіоні після Польщі та 10-е в списку найбільших світових партнерів Німеччини посіла Чехія (92 мільярди євро). "Через 15 років після розширення ЄС на схід наші східні країни-сусіди виявилися глибоко інтегрованими до ланцюжків створення доданої вартості, які діють у німецькій економіці. Шанси, що ця унікальна історія успіху продовжиться до обопільної користі, дуже великі", - вважає Вольфґанґ Бюхеле.

Росія: велика країна здає позиції

Росія за підсумками 2018 року знову опинилася на 3-му місці у східноєвропейському регіоні і на 15-му у переліку найбільших світових партнерів ФРН. У 2012 році, нагадує OAOEV у повідомленні для преси, РФ ще посідала 11-е місце. Німецько-російський торговий оборот становив торік 62 мільярди євро.

Таким чином, німецький бізнес наторгував з Польщею (38 мільйонів жителів) майже вдвічі більше. З Чехією (11 мільйонів) у півтора рази більше, ніж з Росією (144 мільйони). Якщо ж взяти тільки німецький експорт, то Росія опинилася у 2018 році у переліку найважливіших східноєвропейських ринків збуту для продукції Made in Germany на 4-му місці. Її, хоча і з незначним відривом, обійшла Угорщина (10 мільйонів жителів).

Обсяги німецьких поставок до Росії торік фактично зазнали стагнації (зростання лише на 0,8 відсотка) і становили 26 мільярдів євро. Водночас Польща купила в Німеччині продукції на 63 мільярди євро - вдвічі з гаком більше, ніж РФ. Поставки в Чехію перевищили 44 мільярди.

Промислова продукція дорожче енергоносіїв

"З часу вступу Польщі до ЄС у 2004 році німецький експорт в цю країну зріс майже учетверо", - із задоволенням констатує Вольфґанґ Бюхеле. Він переконаний, що "численні нові інвестиційні проекти такі як, наприклад, заводи Mercedes у Польщі і BMW в Угорщині, ще більше підвищать значення цього регіону". Водночас, імпорт з Росії до Німеччини збільшився торік на 14,6 відсотка і становив 36 мільярдів євро. Це пояснюється переважно збільшенням поставок енергоносіїв (нафта, газ, вугілля), а також зростанням цін на нафту і газ.

На відміну від РФ, Польща і Чехія постачають на ринок ФРН не сировину, а промислову і сільськогосподарську продукцію. Німецький імпорт з цих двох країн істотно перевищив закупівлі в Росії і становив, відповідно, 55 і 48 мільярдів євро.

Україна нарощує постачання, Вірменія і Узбекистан - закупівлі

Значна розбіжність у динаміці експорту та імпорту спостерігалася в торгівлі не лише з Росією, але і з Україною, відзначає OAOEV. Німецькі поставки на український ринок зросли торік на 3,3 відсотка (це менше, ніж середній показник по східноєвропейському регіону) до 4,5 мільярдів євро. Водночас імпорт з України в Німеччину збільшився на 17,4 відсотка до 2,6 мільярда євро.

"Це демонструє, з одного боку, що Україні йдуть на користь можливості для збуту своєї продукції в ЄС, які покращилися завдяки угоді про асоціацію. Однак, з іншого боку, внутрішній попит і рамкові умови в Україні все ще не настільки добрі, аби забезпечити послідовне збільшення німецьких експортних поставок ", - підкреслює Бюхеле.

Успішнішими, ніж в Росії і Україні, німецькі експортери були в інших пострадянських країнах, йдеться у повідомленні для преси OAOEV. Поставки зросли (хоча і з незрівнянно більш низького рівня) до Вірменії на 31,5 відсотка, до Азербайджану на 26,7 відсотка, в Узбекистан на 17,4 відсотка. Експорт до Вірменії становив у 2018 році 200 мільйонів євро, в Узбекистан - 684 мільйони євро.

Вольфґанґ Бюхеле коментує це так: "Як у Вірменії, так і в Узбекистані нові уряди роблять послідовну ставку на економічні реформи. Обидві країни стали істотно більш привабливими для інвесторів". Торік помітно збільшилися німецькі поставки і до Казахстану: зростання на 11,3 відсотка до 1,4 мільярда євро. Зі свого боку, Білорусь зуміла збільшити продажі на німецькому ринку на 17,2 відсотка до майже 600 мільйонів євро.