Виборча система у Німеччині лише на перший погляд видається складною. DW коротко пояснює, як обирають депутатів Бундестагу та які є відмінності від виборів в Україні.
Бюлетень для голосування на виборах до Бундестагу поряд з трафаретом для людей з вадами зоруФото: DW/I. Sheiko
Реклама
У Німеччини в неділю, 24 вересня, обиратимуть депутатів Бундестагу. На цих виборах, так само, як і в Україні, діє змішана виборча система. Однак на цьому, по суті, схожість і завершується. До Верховної Ради половина парламентарів обирається за мажоритарною системою і половина - за пропорційною.
У Німеччині ж усе складніше. Виборець отримує один бюлетень, але має при цьому два голоси: перший він віддає за конкретного кандидата в одномандатному окрузі, другий - за партії. Загалом у країні 299 округів. Який кандидат здобув у окрузі найбільше голосів, той і проходить до парламенту.
Однак вирішальним є другий голос. Саме він визначає, скільки місць отримає кожна партія. Прохідний бар'єр, як і в Україні, становить п'ять відсотків. Партії, які його подолали, допускаються до розподілу місць - голоси переводяться в місця за спеціальною формулою.
Додаткові мандати
Базова кількість депутатів у Бундестазі - 598. Що ж стається, якщо якась партія набрала за мажоритарною системою більше мандатів, ніж за пропорційною? У такому разі вона отримує додаткові місця у Бундестазі, так звані Überhangmandate. Через це раніше великі партії іноді мали бонус більшої кількості парламентарів. Тому починаючи від 2013 року, для збереження пропорції, отриманої за другими голосами, іншим партіям дають мандати, які це компенсують, так звані Ausgleichsmandate. Як підсумок, у нинішньому скликанні Бундестагу засідають 630, а не 598 депутатів.
Така система може видаватися складною, але вона виконує дві важливі функції. Пропорційний елемент забезпечує представництво менших партій. Адже серед 298 мажоритарників у нинішньому скликанні (одне місце є зараз незаповненим) 235 представляють Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз, 58 - соціал-демократів, 4 - Ліву партію та лише одна особа - Зелених. Водночас мажоритарна складова дозволяє не лише партіям визначати, хто проходить до парламенту. Адже хоча партійні списки є закритими, перший голос дає змогу німецьким виборцям впливати, хто саме представлятиме їх у Бундестазі.
Земельні списки
Федеративний устрій у Німеччині має вплив і на вибори до Бундестагу. Зокрема, партійні списки не є загальними для всієї країни. У кожній землі партія висуває окремий список. Політсили, представлені п'ятьма депутатами в останньому скликанні федерального або земельного парламенту, автоматично допускаються до виборів. Інші ж партії мають зібрати підписи на підтримку своїх списків. Однак багато тут не вимагають: максимальна кількість необхідних підписів в одній землі обмежена двома тисячами.
Після встановлення результатів виборів, а саме, яку кількість місць кожна з партій виборола у землі, відбувається розподіл мандатів. Мажоритарники проходять одразу. Після чого решта місць, відведених партії, заповнюється кандидатами із земельного списку.
Так само, як і в Україні, у Німеччині дозволено балотуватися одночасно і в одномандатному окрузі, і за партійним списком. При цьому у ФРН не потрібно чекати 21 року, аби балотуватися до парламенту. Достатньо мати 18 років.
Чому в Німеччині не бояться фальсифікацій на виборах (22.09.2017)
02:38
This browser does not support the video element.
Німецькі політичні партії, про які ви, можливо, ніколи й не чули
У виборах до Бундестагу цього разу беруть участь 42 політичні партії. Серед них - не лише велетні на кшталт християнських демократів чи соціал-демократів. Чи чули ви колись, наприклад, про Партію захисту тварин?
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Партія захисту тварин
У Німеччині захисники прав тварин часом перекривають цілі шосе, щоб жаби могли спокійно їх перетнути. Тому не дивно, що існує така партія, як "Людина Довкілля Захист тварин". Але, можливо, партія Зелених, яка є значно більшою, просто трохи перетягнула до себе електорат. У 2013 році Партія захисту тварин набрала лише 140 тисяч голосів з понад 62-х мільйонів німецьких виборців.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Республіканці
Це трохи збиває з пантелику. Німеччина має своїх республіканців - REP, як їх тут називають, не мають жодного відношення до партії президента США Дональда Трампа. Німецькі республіканці - це праві націоналісти, які називають себе "консервативними патріотами" і кажуть, що борються за "збереження своєї культури і самобутності".
Фото: DW
Партія
Так, ця партія називається просто Партія. Вона була заснована 2004 року редакторами німецького сатиричного журналу "Титанік". Голова Партії Мартін Зоннеборн (Martin Sonnenborn) здобув для Партії місце в Європарламенті у 2014 році. Можливо, це поліпшить результати Партії на майбутніх виборах до Бундестагу, адже на минулих виборах вона набрала менше 79 тисяч голосів.
Фото: picture-alliance/Sven Simon/M. Ossowski
Партія "Референдум"
Для партії, яка вважає "демократію через референдуми - політикою для народу", Швейцарія є яскравим прикладом для наслідування. Політики німецької партії "Референдум" хочуть, щоб всі політичні рішення ухвалював народ. Вони кажуть, що це демократизує "владу партій" і призведе до політики, орієнтованої на виборця, а не фармацевтичних чи банківських лобістів.
Фото: picture-alliance/dpa
Марксистсько-леніністська партія Німеччини
МЛПН - невеличка партія, хоча половина Німеччини колись була комуністичною: коли країна з 1949 до 1989 року була розділеною, Східна Німеччина була під владою Соціалістичної єдиної партії Німеччини. Сьогодні ультраліва МЛПН не відіграє якоїсь ролі в німецькій політиці. На останніх виборах до Бундестагу вона отримала лише 24 тисячі голосів.
Фото: picture-alliance/dpa/H. Link
Союз Х
"Союз Х" (Bündnis C) - це християнська партія, створена в 2015 році шляхом об'єднання християнсько-фундаменталістської Партії християн-послідовників Біблії та Партії праці, довкілля і сім'ї. Партія виступає за те, що вони називають біблійними цінностями: верховенство права, шлюб, сім'ю та захист Божого творіння.
Фото: Getty Images/AFP/J. MacDougall
Гуманісти
Не дивно, що в країні, якою дуже часто керують християнські демократи, так звана Партія гуманістів діє лише в кількох регіонах. Гаслом партії, заснованої у 2014 році з менше ніж 200 членами, є: "Свобода, справедливість, прогрес". Довгострокова програма партії розглядає, зокрема, такий аспект, як припинення фінансування державою церкви в Німеччині.
Фото: Fotolia/Marek Gottschalk
В-Партія³
Партія В в кубі (V-Partei³), з німецької Partei für Veränderung, Vegetarier und Veganer перекладається як Партія для змін, вегетераіанців та веганів. Заснована в 2016 році на найбільшому в Європі веганському ярмарку Veggieworld у Мюнхені, партія налічує близько 1200 членів. Вони хотіли б, щоб до 2030 року всі м'ясні магазини вийшли з бізнесу, відповідно до їхнього гасла: "Ми любимо життя".
Фото: Heidi Fuller-love
"Союз за безумовний базовий дохід"
Кілька країн розробили пілотні проекти базових доходів, і нова німецька партія "Союз за безумовний базовий дохід" домагаються того ж самого - базового доходу для кожного, незалежно від того, працює людина чи ні. Виборці у всіх 16 федеральних землях можуть віддати голос за цей союз, навіть якщо й незрозуміло: як партія буде фінансувати такі доходи і яку суму вони складатимуть.
Фото: Fotolia/Peter Atkins
Гірська партія
Гірська партія не має нічого спільного з альпінізмом. Вона базується в Берліні. У союзі з Надпартією (Über-Partei) Гірська партія нарешті привернула увагу виборців - з четвертої спроби. Її члени говорять про себе як про "художників, колишніх сквотерів, постійних змінювачів роботи, журналістів та інших творчих людей". Передвиборні плакати вони малюють власноруч. Ідеологія - альтернативні ліві.
Фото: picture-alliance/dpa/W. Steinberg
Урбан. Хіп-хоп партія
Ще одна, локалізована лише в Берліні партія - це Урбан. Хіп-хоп партія. Вона нараховує 253 члени і хоче поширити те, що її учасники вважають хіп-хоп цінностями: повагу, почуття спільності і творчість. У програмі партії особлива увага приділяється боротьбі з расизмом та дискримінацією.
Фото: DW/A. Steffes-Halmer
Пенсіонери
Виборці більше не побачать цю партію в бюлетенях на виборах до Бундестагу-2017: німецька Партія пенсіонерів пішла на пенсію. На виборах 2013 року вона отримала лише 25 тисяч голосів і в 2016 році партійні чиновники вирішили розпустити партію назавжди.
