Якщо за кілька тижнів Німеччина нарешті отримає новий уряд, то в його складі буде 15 міністерств. 14 традиційних і одне - із незвичною назвою Heimatministerium. Її можна перекласти, наприклад, як "міністерство батьківщини". Чим займатиметься ця структура і для чого її хочуть створити? 

Дискусія про таке міністерство активізувалась під час виборів до Бундестагу минулої осені. Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" позиціонувала себе "захисником німецької батьківщини". Традиційні ж партії не хотіли без бою віддавати поняття "батьківщина" - особливо політики з баварського Християнсько-соціального союзу, сестринської до християнських демократів Анґели Меркель (Angela Merkel) політичної сили.

У Баварії таке міністерство з'явилося ще у 2013 році, задовго до кризи біженців 2015-2016 років. Це міністерство займається, наприклад, інфраструктурними проектами, серед яких і розвиток швидкого інтернету по всій території Баварії, але також і децентралізацією адміністрування - перенесення окремих управлінських структур на місця з метою підвищення ефективності розвитку регіонів.

Нині ж, як аргументують баварські консерватори, "міністерство батьківщини" потрібне насамперед новим федеральним землям Німеччини, де здобула дуже багато голосів на виборах "АдН". На думку одного з лідерів Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркуса Зедера, причина посилення правих популістів очевидна: чим більш занедбаний регіон, тим менше його мешканці підтримують демократичні сили. Ідею "патріотичного міністерства" підтримав і федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. У День Німецької єдності він згадав трендове слово: "Чим швидше обертається світ, тим більше туга за батьківщиною. Не можна віддавати це правим."

Cуперміністерство 

І ось ідея матеріалізується. На коаліційних переговорах між Християнсько-демократичним союзом (ХДС), Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) та баварським ХСС остання домоглась, аби її лідер Горст Зеегофер у новому уряді очолив міністерство внутрішніх справ. Щоправда, тепер ідеться не просто про внутрішньополітичне відомство, а про міністерство до додаткових повноважень якого належатимуть також сфера будівництва та власне розвитку батьківщини. Таким чином у МВС з'явиться 100 нових штатних посад та один статс-секретар. Але все це поки що лише плани, адже питання формування уряду великої коаліції все ще залишається відкритим. 

І якщо питання боротьби зі злочинцями і тероризмом, земельного планування та розвитку інфраструктури є доволі зрозумілими, то чим саме "суперміністерство" займатиметься під вивіскою "батьківщина" ще абсолютно не відомо. Сюди пасують і децентралізація, і демографічна політика, але також інші великі теми. Цілком імовірно, що міністерство з такими повноваженнями втручатиметься в сфери відання інших міністерств.

Політика щодо біженців

Можливий майбутній очільник міністерства Зеегофер - постать непересічна. Саме Зеегофер жорстко опонував Меркель у її політиці щодо біженців. І саме він зажадав ліміту кількості іммігрантів, яку може приймати Німеччина. Для 68-річного політика міністерство батьківщини - вже остання сходинка в політичній кар‘єрі. Очікується, що незабаром він складе із себе повноваження прем‘єр-міністра Баварії та шефа ХСС і його замінить Маркус Зедер.

Зеегофер оголосив, що хоче протидіяти тенденції до переїзду німецького населення до великих міст. Дедалі більше молоді прагне переїжджати до регіонів, що процвітають, і це може мати фатальні наслідки, вважає політик. У німецьких мегаполісах давно відчувається нестача житла і якби частина громадян мала бажання залишитись жити на своїй малій батьківщині, то це б покращило ситуацію й на ринку житла, вважає майбутній міністр. 

Після оголошення цих планів посипалися запитання про те, чим, власне, займатиметься міністерство батьківщини. Історик Пауль Нольте критикує: "Для мене "батьківщина" - м'якша назва для понять "прикордонний контроль", "міграційна політика", навіть, можливо, "захист від імігрантів". При цьому Нольте вказує на існування у США міністерства з такою ж назвою. Department of Homeland Security. Воно опікується, власне, внутрішньою безпекою, а конкретніше - контролює допуск іммігрантів до країни.