1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нові правила українського кордону для іноземців

8 вересня 2017 р.

За новими правилами в'їзду в Україну, іноземці, у тому числі громадяни РФ, мають завчасно попереджати про мету візиту та здавати відбитки пальців на кордоні.

An der Grenze zwischen Weißrussland und Russland
Фото: DW/A. Burakow

З 1 січня 2018 року іноземці та особи без громадянства в'їжджатимуть на територію України за новими правилами. Їх запроваджено з ініціативи Ради національної безпеки та оборони (РНБО) і введено в дію Указом президента Петра Порошенка 2 вересня. Нові правила, введення яких РНБО мотивувала потребами національної безпеки, вимагають, щоб іноземці заздалегідь в електронному вигляді попереджали українську владу про мету та дату свого приїзду. А щоб перетнути український кордон іноземці повинні проходити процедуру біометричної верифікації. Ці правила застосовуватимуться передусім до громадян країн, які вважаються державами міграційного ризику, як от Афганістан чи Пакистан. За указом Петра Порошенка до переліку таких держав внесуть Російську Федерацію.

Прикордонники готуються

Як пояснили DW у Державній прикордонній службі України, іноземці, які в'їжджатимуть на територію України з 1 січня наступного року, зможуть перетнути кордон не лише за біометричним, а й за звичайним закордонним паспортом. "Наявність біометричного паспорта не є обов'язковою, головним є те, що іноземці, які в'їжджають на нашу територію, здаватимуть відбитки пальців рук", - сказав DW прес-секретар Держприкордонслужби Олег Слободян. Він також наголосив, що нові правила "не становитимуть жодних труднощів для законослухняних громадян", які зможуть без проблем потрапити на територію України.

Наразі функціонує 157 міжнародних і міждержавних пунктів, які здійснюють оформлення в'їзду-виїзду іноземців в Україну. За словами Олега Слобдяна, поки що не всі вони оснащені устаткуванням, необхідним для фіксації біометричних даних іноземців. Проте на запитання, чи будуть технічно готові контрольно-пропускні пункти вже за три місяці працювати за новими правилами, він відповів: "Часу, звичайно, небагато, але ми зробимо все, щоб впоратись". На обладнання пропускних пунктів необхідним устаткуванням Кабінет міністрів виділив 300 мільйонів гривень. Це, за словами Слободяна, "ті мінімально необхідні кошти", які дозволять вчасно забезпечити виконання президентського указу щодо посилення контролю за в'їздом іноземців в Україну.

Водночас у Держприкордонслужбі не знають, на базі якого відомства буде створений ресурс попереднього електронного повідомлення іноземцями про мету в'їзду в Україну. Там наголошують, що прикордонники "будуть користувачами цієї інформації вже безпосередньо тоді, коли матимуть справу з конкретним громадянином". Проте Олег Слободян зауважує, що вимога заздалегідь попереджати про свій приїзд в Україну "поки що стосуватиметься лише російських громадян".

Ліпше пізно, ніж ніколи

Українська влада не приховує того, що нові правила в'їзду запроваджуються головним чином для того, аби зробити жорсткішим контроль за пересуванням саме громадян Російської Федерації територією України. У тексті рішення РНБО, введеного у дію указом Порошенка, наголошується, що усі правила стосуються "іноземців, у тому числі громадян Російської Федерації". За даними Держприкордонслужби, у 2016 році український кордон перетнули 1,5 мільйона громадян РФ, а за сім місяців цього року - 870 тисяч.

Посилення прикордонного контролю саме щодо росіян експерти схвалюють, але називають його "напівзаходом". "Україна й досі має законодавство, яке регулює її відносини з Росією від тих часів, коли дві країни були дружніми, хоча сьогодні дії РФ щодо України на міжнародному рівні кваліфікуються як дії держави-агресора й окупанта", - сказав у коментарі DW експерт з питань військової реформи "Реанімаційного пакету реформ" Денис Васильєв.

Факти про "Стіну" на кордоні з Росією (08.08.2017)

01:54

This browser does not support the video element.

За його словами, військова складова - лише один елемент гібридної війни, яку Росія веде сьогодні проти України. Васильєв вважає, що вільне пересування російських громадян по території України несе реальну загрозу національній безпеці країни. "І потенційні терористи - це лише один аспект, адже є ще й армія ідеологів, пропагандистів, вербувальників, "бухгалтерів" від російських спецслужб, які зараз вільно в'їжджають в Україну", - пояснює експерт і наголошує, що нові правила на кордоні дозволять більш ефективно контролювати, хто саме і з якою метою перетинає українсько-російський кордон. Проте Васильєв переконаний, що наступним кроком української влади має стати введення повноцінного візового режиму з Росією.

Москва не забариться з відповіддю

Російське МЗС ще влітку, щойно РНБО оприлюднило свій намір запровадити біометричний контроль на кордоні, назвало плани Києва "готовністю збудувати нову залізну завісу" і заявило, що вони скеровані проти "мільйонів громадян двох країн".

У Києві не сумніваються, що після того, як нові правила запрацюють на практиці, одними заявами Москва не обмежиться. "Реакція Росії буде симетричною, вона запровадить аналогічні заходи", - вважає політолог Олександр Палій. Він припускає, що російська влада у відповідь може депортувати велику кількість українських заробітчан, "але не висококваліфікованих, без яких не може обійтися російська економіка".

В українському МЗС не прогнозують значного зменшення потоку приїжджих з Росії у зв'язку з новими правилами в'їзду, оскільки "за останні роки інтенсивність туристичних і ділових українсько-російських контактів зменшилася до мінімуму". Про це DW сказав співрозмовник з консульського департаменту МЗС. Дипломат також переконаний, що ЄС "з розумінням" поставиться до рішення Києва посилити захист своїх кордонів. "Адже у Брюсселі добре розуміють, що введення безвізу з Україною несе і певні безпекові ризики для ЄС", - сказав він.

Які країни відмежовуються від Росії мурами і парканами (20.07.2017)

01:38

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW