1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Євросоюз запустив систему сповіщення про дезінформацію

Юрій Шейко
18 березня 2019 р.

Євросоюз створив систему швидкого сповіщення про дезінформацію. У ній беруть участь як Єврокомісія, так і країни ЄС. DW пояснює, як система працюватиме і для чого вона потрібна.

У ЄС посилюють боротьбу з фейковими новинами
Фото: Imago/ZumaPress

З розвитком цифрових технологій і соцмереж дедалі більшого розмаху набуває поширення дезінформації. Досі розслідуються епізоди, коли Росія, як вважають, намагалася 2016 року вплинути на президентські вибори у США та на референдум щодо Brexit у Великобританії. Москва при цьому свою причетність відкидає. У Німеччині 2016 року ж стихійні мітинги спричинила історія про "дівчинку Лізу", яку начебто зґвалтували мігранти. Цей фейк тоді поширив і глава російського МЗС Сергій Лавров.

У відповідь у ЄС намагаються посилити захист від фейків, особливо в контексті прийдешніх виборів до Європарламенту. Черговим кроком став запуск у понеділок, 18 березня, системи швидкого сповіщення про дезінформацію. Перше засідання її учасників пройшло цього ж дня у Брюсселі. "Критично важливо працювати разом, аби протистояти тим, хто намагається маніпулювати нашими виборами", - написав під час засідання єврокомісар з питань безпеки Джуліан Кінг.

Чим займатиметься система сповіщення?

Сама система сповіщення про дезінформацію - це цифрова платформа для обміну даними про фейки та для координації реакції на них. Учасниками цієї системи є представники як інституцій ЄС (Єврокомісії, Європарламенту, Ради ЄС), так і держав-членів об'єднання, призначені урядами кожної з 28 країн ЄС. Це співробітники різних міністерств. Як каже один з чиновників Євросоюзу, раніше ніхто не знав, до кого у тій або іншій країні звертатися щодо питань дезінформації. Нині ж це питання вирішено.

За задумом Єврокомісії, система виконуватиме три основні функції:

- Обмін інформацією про поширення нових фейків. Завдяки системі усі її учасники швидко дізнаватимуться про це.

- Виявлення тенденцій створення та поширення дезінформації.

- Координація реакції на кампанії з поширення фейків і обмін досвідом, які заходи з протидії дезінформації є найбільш ефективними.

Справа в тому, що у питанні протидії дезінформації є значні розбіжності між країнами ЄС. У деяких з них уже є добре розвинені структури та інструменти для боротьби з фейками. За допомогою системи сповіщення у Єврокомісії хочуть посприяти загальному підходу до проблеми дезінформації. Однак що саме держави-члени ЄС робитимуть з інформацією, отриманою з системи, - це вже їхня справа.

Поширювати дезінформацію не заборонено

У системі буде лише відкрита інформація. Обмін таємною інформацією відбувається іншими каналами, зокрема у рамках підрозділу в зовнішньополітичній службі ЄС, який займається гібридними загрозами.

Поки планується обмежити участь у системі лише країнами ЄС. Але при цьому робота відбувається у співпраці з країнами G7, з НАТО, з іншими партнерами. Якихось обмежень в часі на існування системи не передбачено.

У Єврокомісії вказують на різницю між дезінформацією, екстремістським контентом і висловлюваннями, які розпалюють ненависть. Якщо останні два типи контенту заборонені законодавством, то поширення фейків - ні. "Брехати в інтернеті - це не є незаконним", - наголошує джерело DW у ЄС. Іншими словами, влада не може заборонити дезінформацію. Натомість у ЄС говорять про викриття фейків: що не відповідає дійсності, з якого джерела вони походять, як їх створюють і використовують. У Брюсселі такий підхід вважають ефективним.

Система сповіщення - частина широкого плану дій

Створення такої системи було одним з головних елементів плану дій боротьби з дезінформацією, який Єврокомісія представила у грудні торік. Якщо ця система спрямована на обмін інформацією, то виявленням фейків на рівні ЄС займаються робочі групи зі стратегічних комунікацій. Першу і найбільшу групу "Схід" (East StratCom) створили ще 2015 року для викриття фейків, поширюваних Росією. Грудневий план передбачає збільшення як бюджету, так і персоналу StratCom. Варто зауважити, що ці групи моніторять інформацію, яка походить з поза меж ЄС. Ці заходи доповнюють і інші, наприклад, інвестиції у просвіту. Зокрема, з 18 по 22 березня Єврокомісія проводить тиждень медіа-грамотності. З допомогою заходу вона хоче краще навчити громадян самостійно розрізняти дезінформацію у цифрову епоху.

Вера ЮроваФото: Reuters/F. Lenoir

Крім того, у ЄС підтримують неурядові організації, які займаються, серед іншого, факт-чекінгом (перевіркою фактів - Ред.). Так, єврокомісарка з питань юстиції Вера Юрова регулярно проводить зустрічі з громадянським суспільством і представниками онлайн-платформами, такими як Facebook і Google, де обговорює питання дезінформації, мови ненависті.

Основна увага на вибори

У Єврокомісії стежать не за всією дезінформацією. Основний фокус - кампанії, які є умисними, скоординованими та мають чітку ціль. В першу чергу йдеться про спроби гравців з-за меж ЄС вплинути на демократичні процеси та інститути всередині об'єднання. Тому найближча ціль - захистити вибори до Європарламенту 23-26 травня від можливого втручання.

Певних труднощів додає той факт, що організація виборів, включно і до Європарламенту, - це компетенція держав. І розбіжності між виборчим законодавством різних країн доволі великі. Так, у березні Єврокомісія повідомила, що лише в половині країн-членів ЄС є правила прозорості для політичної реклами. Більше того, лише в кількох державах ці правила враховують особливості цифрового середовища. Крім того, не в усіх країнах законодавство забороняє іноземне фінансування політичних партій і кампаній. Джерело DW у ЄС сподівається, що у майбутньому буде менше розбіжностей між законодавствами різних країн, однак до нинішніх виборів до Європарламенту цього точно не станеться.

Як розпізнати фейки - лайфхаки DW (27.03.2018)

02:17

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW