З розвитком цифрових технологій і соцмереж дедалі більшого розмаху набуває поширення дезінформації. Досі розслідуються епізоди, коли Росія, як вважають, намагалася 2016 року вплинути на президентські вибори у США та на референдум щодо Brexit у Великобританії. Москва при цьому свою причетність відкидає. У Німеччині 2016 року ж стихійні мітинги спричинила історія про "дівчинку Лізу", яку начебто зґвалтували мігранти. Цей фейк тоді поширив і глава російського МЗС Сергій Лавров.

У відповідь у ЄС намагаються посилити захист від фейків, особливо в контексті прийдешніх виборів до Європарламенту. Черговим кроком став запуск у понеділок, 18 березня, системи швидкого сповіщення про дезінформацію. Перше засідання її учасників пройшло цього ж дня у Брюсселі. "Критично важливо працювати разом, аби протистояти тим, хто намагається маніпулювати нашими виборами", - написав під час засідання єврокомісар з питань безпеки Джуліан Кінг.

Чим займатиметься система сповіщення?

Сама система сповіщення про дезінформацію - це цифрова платформа для обміну даними про фейки та для координації реакції на них. Учасниками цієї системи є представники як інституцій ЄС (Єврокомісії, Європарламенту, Ради ЄС), так і держав-членів об'єднання, призначені урядами кожної з 28 країн ЄС. Це співробітники різних міністерств. Як каже один з чиновників Євросоюзу, раніше ніхто не знав, до кого у тій або іншій країні звертатися щодо питань дезінформації. Нині ж це питання вирішено.

За задумом Єврокомісії, система виконуватиме три основні функції:

- Обмін інформацією про поширення нових фейків. Завдяки системі усі її учасники швидко дізнаватимуться про це.

- Виявлення тенденцій створення та поширення дезінформації.

- Координація реакції на кампанії з поширення фейків і обмін досвідом, які заходи з протидії дезінформації є найбільш ефективними.

Справа в тому, що у питанні протидії дезінформації є значні розбіжності між країнами ЄС. У деяких з них уже є добре розвинені структури та інструменти для боротьби з фейками. За допомогою системи сповіщення у Єврокомісії хочуть посприяти загальному підходу до проблеми дезінформації. Однак що саме держави-члени ЄС робитимуть з інформацією, отриманою з системи, - це вже їхня справа.

Поширювати дезінформацію не заборонено

У системі буде лише відкрита інформація. Обмін таємною інформацією відбувається іншими каналами, зокрема у рамках підрозділу в зовнішньополітичній службі ЄС, який займається гібридними загрозами.

Поки планується обмежити участь у системі лише країнами ЄС. Але при цьому робота відбувається у співпраці з країнами G7, з НАТО, з іншими партнерами. Якихось обмежень в часі на існування системи не передбачено.

У Єврокомісії вказують на різницю між дезінформацією, екстремістським контентом і висловлюваннями, які розпалюють ненависть. Якщо останні два типи контенту заборонені законодавством, то поширення фейків - ні. "Брехати в інтернеті - це не є незаконним", - наголошує джерело DW у ЄС. Іншими словами, влада не може заборонити дезінформацію. Натомість у ЄС говорять про викриття фейків: що не відповідає дійсності, з якого джерела вони походять, як їх створюють і використовують. У Брюсселі такий підхід вважають ефективним.

Система сповіщення - частина широкого плану дій

Створення такої системи було одним з головних елементів плану дій боротьби з дезінформацією, який Єврокомісія представила у грудні торік. Якщо ця система спрямована на обмін інформацією, то виявленням фейків на рівні ЄС займаються робочі групи зі стратегічних комунікацій. Першу і найбільшу групу "Схід" (East StratCom) створили ще 2015 року для викриття фейків, поширюваних Росією. Грудневий план передбачає збільшення як бюджету, так і персоналу StratCom. Варто зауважити, що ці групи моніторять інформацію, яка походить з поза меж ЄС. Ці заходи доповнюють і інші, наприклад, інвестиції у просвіту. Зокрема, з 18 по 22 березня Єврокомісія проводить тиждень медіа-грамотності. З допомогою заходу вона хоче краще навчити громадян самостійно розрізняти дезінформацію у цифрову епоху.

Крім того, у ЄС підтримують неурядові організації, які займаються, серед іншого, факт-чекінгом (перевіркою фактів - Ред.). Так, єврокомісарка з питань юстиції Вера Юрова регулярно проводить зустрічі з громадянським суспільством і представниками онлайн-платформами, такими як Facebook і Google, де обговорює питання дезінформації, мови ненависті.

Основна увага на вибори

У Єврокомісії стежать не за всією дезінформацією. Основний фокус - кампанії, які є умисними, скоординованими та мають чітку ціль. В першу чергу йдеться про спроби гравців з-за меж ЄС вплинути на демократичні процеси та інститути всередині об'єднання. Тому найближча ціль - захистити вибори до Європарламенту 23-26 травня від можливого втручання.

Певних труднощів додає той факт, що організація виборів, включно і до Європарламенту, - це компетенція держав. І розбіжності між виборчим законодавством різних країн доволі великі. Так, у березні Єврокомісія повідомила, що лише в половині країн-членів ЄС є правила прозорості для політичної реклами. Більше того, лише в кількох державах ці правила враховують особливості цифрового середовища. Крім того, не в усіх країнах законодавство забороняє іноземне фінансування політичних партій і кампаній. Джерело DW у ЄС сподівається, що у майбутньому буде менше розбіжностей між законодавствами різних країн, однак до нинішніх виборів до Європарламенту цього точно не станеться.