Відколи стало можливим викрити злочинця за допомогою волосини, шматочка шкіри чи проби слини, показник розкриття злочинів значно зріс. Але, як з’ясувалося, лабораторні помилки призводять до несправедливого засудження. Яскравий приклад – скандал довкола ФБР.

Упродовж років лабораторія ФБР подавала хибні результати. Ще гірше – те, що мусила надавати результати, які допомагали стороні звинувачення, а не захисту. Так це описує Фредерік Вайтхарст – юрист і хімік, який працював для ФБР. У середині 1990-х років він відкрито заявив, що лабораторії ФБР бракує стандартів. Згодом він пояснював: «У цій країні частина картини, яку ми не хочемо бачити, - це те, що можуть бути десятки тисяч ув’язнених, яких засуджено через помилки лабораторії.

Тихе розслідування

Тодішній міністр юстиції Дженет Рено доручила перевірку цієї справи слідчій комісії. Команда працювала дев’ять років, але результати ніколи не повідомлялися громадськості. Тобто невідомо ні про випадки, ні про імена тих, кого це може стосуватися. Таким чином у людей, які могли несправедливо опинитися за ґратами, не було шансу, що за їхні справи знову візьмуться, адже ні їхніх захисників, ні родичів не інформували про помилки лабораторії ФБР. Очевидно, у такий спосіб хотіли запобігти тому, щоб справи знову підіймали з архівів. Інформувалася лише сторона звинувачення.

Після багаторічної юридичної суперечки результати роботи слідчої комісії тепер мають бути оприлюднені. Видання Washington Post одержало можливість ознайомитися з цими документами, а також частково їх опублікувало. Автор публікації пише про непоодинокі випадки, коли йдеться про тих, хто опинився за ґратами через лабораторну помилку.

Щонайменше 250 випадків

Наприклад, Санті Тріббл. Його ще юнаком засудили до 25 років позбавлення волі за зґвалтування. Доказом стала ДНК-експертиза волосини. Як згодом з’ясувалося, результат був помилковим. «Коли поліцейський прийшов до моєї матері і сказав, що йдеться про злочин, я тоді подумав про два несплачених рахунки за парковку. Але загримів за ґрати з 25-річним терміном», - розповідає Тріббл.

Для декого ця інформація надійшла занадто пізно. Наприклад, для Герберта Бойле. Його було страчено 1997 року за допомогою смертоносної ін’єкції. І це при тому, що за кілька тижнів до того у ФБР обговорювали, що фахівець, який проводив експертизу волосини, неодноразово одержував помилкові результати. Але про це не було поінформовано ні родичів засудженого, ні його адвоката.

Згідно зі звітом слідчої комісії, йдеться про щонайменше 250 випадків, коли результати експертизи були ненадійними, кажуть експерти. Однак досі не зрозуміло, у скількох з цих випадків засуджені можуть одержати шанс.