У "Будинку Бодельшвінґа", що відноситься до німецької мережі установ по догляду за літніми людьми та інвалідами і розташований у баварському місті Ерланген, чути багато різних мов. Третина зі 110 співробітників має міграційне коріння, і саме тому ця установа є вельми популярною. Іноземні фахівці з догляду за літніми людьми та інвалідами мають зайняти нині вакантні робочі місця у галузі, оскільки місцевої робочої сили не вистачає.

Добра справа, каже керівниця "Будинку Бодельшвінґа" Фридерике Лойте у розмові з DW. "Серед тих, кого ми доглядаємо, постійно збільшується частка іноземців. Тож їм на краще, якщо ми зможемо залучати до роботи співробітників з різних країн, які володіють рідною мовою наших клієнтів", - пояснює Лойте. Втім, навіть якщо деяким мешканцям будинку для людей похилого віку й до смаку наявність іноземного обслуговуючого персоналу, одного забувати не варто. "Ці люди повинні бути готові до того, аби надолужувати знання німецької мови, - каже керівниця установи. - Причому, якнайшвидше".

Комунікативні здібності та мова як головні критерії

З тим, що означає "якнайшвидше", визначилось Баварське міністерство з питань праці та соціальної політики і встановило строк у шість місяців. Іноземці й раніше могли працювати в баварських будинках для літніх людей, навіть якщо вони не мали знань німецької мови для вільного спілкування (так званого рівня B2). Але тим, хто міг підтвердити тільки базові знання мови (тобто рівень В1), дозволялось працювати лише як підсобному персоналу.

"Тепер ми надали кваліфікованим працівникам можливість працювати в так званому перехідному режимі, поки їхні мовні знання залишаються на рівні В1", - пояснив Deutsche Welle речник баварського міністерства Максиміліан Ґрібль. На його думку, це від початку уможливить роботу за фахом тим іноземцям, які мають відповідну кваліфікацію. Однак іноземний доглядальникам і надалі не обійтися без хороших знань німецької. "Спілкування й мова є основними вимогами для здійснення догляду за літніми людьми, хоча, звичайно, враховується і той факт, що кількість осіб з міграційним походженням, які потребують такого догляду, теж зростає", - пояснив представник міністерства.

Критика в інтернеті

Втім, не всі задоволені новими правилами. У соціальній мережі Facebook розгорнулась дискусія, учасники якої єдині в тому, що не можна працювати у німецькому будинку для осіб похилого віку, не маючи можливості спілкуватись з літніми людьми на належному рівні. "Уяви, ти потребуєш догляду, а тебе ніхто не розуміє", - пише один із користувачів. Фридерике Лойте з "Будинку Бодельшвінґа" також розуміє ситуацію: "Я не можу очікувати від літніх людей, що вони говорять англійською, італійською чи іспанською".

Натомість Кай Касрі, голова земельного відділення Федерального союзу приватних фірм, які спеціалізуються на наданні соціальних послуг, привітав міністерське рішенням. На його думку, мовний рівень B2, який вимагається при влаштуванні на роботу, є зависоким, тому чимало хто з іноземних кваліфікованих робітників не погоджувався на ті умови праці, які пропонувалися. Адже як підсобний персонал вони б отримували й відчутно нижчі зарплати.

Досі доглядальники з-за кордону вивчали німецьку мову без відриву від роботи. Тільки після складення мовного тесту (рівень B2) вони отримували статус екзаменованих фахівців, що дозволяло підвищувати їм і зарплатню. Однак що заважає Касрі зараз, так це те, що шести місяців, на його думку, замало для підготовки до мовного іспиту: "Шість місяців - це дуже амбіційно, якщо людина на початку взагалі не володіє німецькою мовою".

Щоб нова система принесла плоди, людина повинна воліти вивчити німецьку. Але тут, на думку Фридерике Лойте, якраз і можуть виникати проблеми. "Коли людина отримує роботу, її переконання вивчити мову зменшується", - каже вона. Тим не менш, Как Касрі вважає, що іноземців у галузі побільшає: "Кінець кінцем ми зможемо платити іноземним колегам таку саму зарплату, як і німцям". Та й потреба у доглядальниках за літніми людьми й інвалідами залишається високою.

Водночас підвищувати заробітну плату, аби більше привабити місцевих фахівців, недоцільно, вважає Лойте. "Учні професійних училищ отримують у перший рік роботи 900 євро, а по завершенню навчання - 2500", - пояснює вона. Така перспектива доволі приваблива.