Католицька вища професійна школа у Мюнхені прагне задавати тон у підготовці кадрів для догляду за старими і тяжко хворими. Зрештою, саме церковні соціальні установи відають у Німеччині значною кількістю будинків для старих. У столиці Баварії відкрили першу навчальну програму, яка поєднує у собі вищу та професійну освіту. Президент школи Еґон Ендрес пишається тим, що вже на перший набір конкурс складав кілька людей на місце. «Тривала розробка програми нарешті позаду і сьогодні ми маємо унікальну «дуальну» навчальну програму, в центрі якої перебуває геронтологія. Ми – єдина у Німеччині, а може й усьому світі, вища школа, яка видає своїм випускникам сертифікат державного зразка із кваліфікацією санітара-доглядальника, а одночасно й диплом бакалавра міжнародного зразка», - хвалиться Ендерс.

Емансипація з тіні медиків

Мартин Лехерманн – один з шістдесяти студентів-першокурсників, як навчаються за новою програмою. Він давно планував стати санітаром і доглядати за старими. А коли дізнався, що є програма з подвійною кваліфікацією, одразу вирішив скористатися таким шансом. «Кваліфікацію санітара я отримав ще під час участі у волонтерській програмі «Добровільний соціальний рік». Я свого часу хотів стати психотерапевтом, завжди із задоволенням працював з людьми. Коли я дізнався про цю програму, вирішив скористатися шансом на вищу освіту», - розповідає Мартин.

Студенти, які у майбутньому хочуть присвятити себе догляду за старими і хворими, воліють емансипуватися від ролі «звичайних санітарів». Адже у минулому доглядальників і доглядальниць сприймали більше як допоміжний персонал для лікарів. Але час показує, що тривалий догляд потребує комплексних знань.

Практика і теорія

Навчання у мюнхенській школі поділене на практичну і теоретичну частини. Три тижні на місяць студенти проводять у лікарні або в будинку пристарілих, тиждень – на семінарах і лекціях у школі. Так триває три роки. На четвертий рік – поглиблене теоретичне навчання і підготовка до бакалаврських іспитів. 21-річній Дженніфер Андерс подобається, що можна поєднати ґрунтовні теоретичні знання з інтенсивною роботою з людьми. «Я вважаю, що це прекрасно – давати людям свою турботу. Адже у відповідь отримуєш вдвічі або й втричі більше теплих емоцій, навіть від тяжко хворих людей, яким важко показати свої почуття. Мої знайомі дуже цікавляться моїм навчанням. Не всі вважають, що у моїй професії потрібні академічні знання. Але мені цікаво знати більше, мати глибші знання. Ці аргументи, як правило, переконують», - каже Дженніфер.

Студентка вважає співвідношення практики і теорії дуже вдалим. «Четверта частина теорії дає неабиякі імпульси для поліпшення догляду на практиці. Але й практичні проблеми ніколи не можна випускати з виду. Тому я переконана, що це ідеальне поєднання: чверть – теорія, три чверті – практика», - зауважує майбутня доглядальниця.

«Іноземці, ласкаво просимо»!

Навчальна програма «Подвійний догляд» (Duale Pflege) поступово стає відомою у Німеччині. Однак іноземних студентів поки мало. Декан Бернд Раушенбах цим незадоволений. «Із 60 студентів у нас четверо іноземців – двоє турків, один студент зі Швейцарії, та один – з Австрії. Було би добре, щоб іноземців ставало більше. Отже, ласкаво просимо!», - каже декан.

Автор: Хюсеїн Інсе/Євген Тейзе

Редактор: Леся Юрченко