Тестовий посадковий модуль сів на Марс, але сигнал з ним було втрачено при посадці. Тим часом орбітальний модуль Trace Gas Orbiter успішно вийшов на еліптичну орбіту Марса.
"Скіапареллі" сів на МарсФото: picture-alliance/dpa/ESA
Реклама
Зонд "Скіапареллі" сів на Марсі (19.10.2016)
02:44
This browser does not support the video element.
Спільна програма Європейського космічного агентства і Роскосмосу ExoMars пройшла одну зі своїх основних віх. Орбітальний модуль Trace Gas Orbiter (TGO) у середу, 19 жовтня, успішно вийшов на еліптичну орбіту Марса, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA).
TGO шукатиме в атмосфері Марса сліди метану та інших газів, які могли би свідчити про активні біологічні або геологічні процеси.
Водночас доля тестового посадкового зонда "Скіапареллі", який був розділився з TGO і сів на поверхню Марса, досі залишається невідомою, оскільки зв'язок з ним був втрачений незадовго до приземлення. 577-кілограмовий зонд увійшов в атмосферу на швидкості 21 тисяча кілометрів на годину. Протягом своєї шестихвилинної посадки зонд спершу гальмував парашутом, а потім - на висоті від 1100 до двох метрів над поверхнею - ракетними двигунами.
"Ознаки недобрі"
"Нам потрібно ще трохи почекати, щоб дізнатись, що трапилось з тестовим посадковим зондом. Але вже ця місія є успішною", - заявив генеральний директор Європейського космічного агентства Ян Вернер, повідомляє Reuters. Водночас в ESA скептично висловились стосовно наслідків приземлення "Скіапареллі" на Марс. "Зрозуміло, що ознаки є недобрими", - зазначив керівник операцій ESA Паоло Феррі, додавши, що необхідно отримати більше інформації перед тим, як оголосити модуль втраченим, інформує AFP.
Посадка зонду на Марс є першою частиною місії ExoMars - спільного проекту Європейського космічного агентства і Роскосмосу. Планується, що у 2020 році на планету опуститься перший європейський марсохід, який вивчатиме ґрунт Марсу у пошуках ознак життя.
ExoMars: у пошуках позаземного життя
ExoMars - це європейсько-російська космічна місія. Її мета - тестування посадки на Марсі, адже подібний проект пов'язаний із неабиякими труднощами.
Фото: picture-alliance/ESA
Довга подорож
Космічний зонд летів до Марса сім місяців. Зазвичай це могло тривати ще довше, однак нині Земля і Марс розташовані дуже близько одне до одного. Таке трапляється кожні два роки. Тож науковці лише скористалися щасливою нагодою.
Фото: ESA
Складний маневр
Космічний зонд складається з двох частин. Атмосферний зонд (Trace Gas Orbiter, TGO - на фото ліворуч) і тестовий посадковий зонд "Скіапареллі". Незадовго до посадки одного з них на Марс вони розділилися.
Фото: ESA
Різні траєкторії
Поки зонд "Скіапареллі" здійснює тестову посадку на червону планету, атмосферний зонд залишатиметься на орбіті Марса і кружлятиме над ним.
Фото: ESA
Репетиція не надто м'якої посадки
"Скіапареллі" входить в атмосферу Марса зі швидкістю 5,8 кілометрів на секунду. Це відповідає восьмикратній швидкості кулі, випущеної з рушниці. 600-кілограмовий пристрій гальмують величезні парашути. Ракетні двигуни утримують зонд на відстані двох метрів від поверхні Марса. Коли двигуни відключаться, "Скіапареллі" впаде на Марс.
Фото: ESA
Коротка місія
Місія "Скіапареллі" полягає в тому, щоб протестувати таке небезпечне і складне приземлення. Після посадки зонд чотири дні збиратиме на Марсі різноманітну інформацію. Після цього в нього сяде батарея, а місію на цьому буде завершено.
Фото: ESA
Знову і знову довкола Марса
А в цей час атмосферний зонд невтомно намотує кола довкола Марса. Різноманітні спектрометри і кольорові камери на його борту повинні настільки детально проаналізувати атмосферу планети, як ще ніколи раніше не було можливим. Науковці особливо зацікавлені у виявлені слідів метану.
Фото: ESA
У пошуках життя
Європейські і російські науковці проаналізують дані, зібрані зондом, і визначать, де на планеті найкраще місце для посадки пристрою, який у 2018 року їздитиме Марсом і прицільно шукатиме метан. Цей газ вважається ознакою можливого життя на планеті.
Фото: ESA
Самохід ExoMars
Самохідний пристрій має пробурювати своїми величезними руками-свердлами два метри поверхні Марсу в пошуках органічного життя. Донині самоходам вдавалося зануритися в поверхню планети лише на кілька сентиментів.
