Політична боротьба навколо газопроводу "Північний потік-2", будівництво якого завершує Nord Stream 2, стовідсоткова дочка російської державної компанії "Газпром", не припиняється, і зараз вона ведеться у Німеччині в юридичній площині.
13 листопада Бундестаг схвалив включення (імплементацію) Газової директиви Європейського Союзу в німецьке законодавство, але змінив текст відповідного закону, що викликало суперечливі оцінки. Суть суперечок: чи відповідає затверджений документ духу і букві європейського варіанту - або його ухвалили в редакції, вигідній "Газпрому" і це полегшує завершення будівництва газопроводу?

Газова директива ЄС: що у ній змінили?

Вкрай коротко передісторія питання. Згідно з чинним в Євросоюзі з 2009 року законодавством (Третій енергопакет), газопроводи на території ЄС мають належати не тим, хто видобуває і продає газ, а незалежним компаніям (анбандлінг або роз'єднання активів). До того ж вони повинні бути доступними будь-яким постачальникам. Це зроблено для лібералізації газового ринку і запобігання монополізму.

Нинішньої весни після бурхливих дебатів і складного пошуку компромісу на рівні ЄС це правило було поширено на морські газопроводи, що йдуть з третіх країн на територію Євросоюзу. Зміни в Газову директиву (частина Третього енергопакету) набули чинності 23 травня 2019 року. На той момент будувався тільки один газопровід, який підпадає під нове правило: "Північний потік-2". Тож фактично директива змінювалася саме через цей проект, а також на майбутнє.

Всі країни ЄС повинні перейняти нове правило у своє національне законодавство. Але в даному випадку цікава тільки Німеччина, адже саме на її територію прийде "Північний потік-2", що прокладається з Росії дном Балтійського моря. І тут починається інтрига.

Бундестаг: яку поправку він вніс до закону?

Уряд ФРН, сформований коаліцією консерваторів з блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів з СДПН, вніс європейський закон на затвердження до Бундестагу. Однак парламентські фракції цих же партій дещо змінили текст законопроєкту і 13 листопада за підтримки лібералів з ВДП проголосували саме за варіант з поправкою.

Постає ключове питання: чи змінилися в результаті цієї поправки умови використання "Північного потоку-2"? Міністерство економіки та енергетики ФРН (BMWI) стверджує, що ні. В опублікованій 14 листопада на сайті міністерства заяві вказується, що уряд запропонував імплементувати закон "один до одного". Запропонована фракціями коаліції зміна "нічого не змінює", підкреслює BMWI, "йдеться лишень про одне редакційне виправлення".

А саме: в початковому варіанті перераховувалися чотири умови, які дозволяють регулятору звільняти оператора газопроводу від виконання вимог Газової директиви ЄС, і одна з них - "трубопровід завершено до 23 травня 2019 року". Затверджений Бундестагом варіант містить тільки три умови, і всі вони тою чи іншою мірою застосовні до "Північного потоку-2". А "23 травня 2019 року" згадується тепер в тексті, що передує перерахуванню умов. Жодних нових пасажів про момент завершення інвестицій в проект, як помилково писали деякі ЗМІ, у законі немає, хоча захист і амортизація інвестицій там згадується.

Міністр економіки Німеччини чекає анбандлінга на 12-мильній ділянці

Думки про те, якою мірою ця юридична тонкість змінює суть справи, істотно розійшлися. BMWI, як бачимо, вважає зміну абсолютно несуттєвою. У заяві на сайті цитується міністр економіки ФРН Петер Альтмаєр (Peter Altmaier), який говорить про те, що правила газового ринку ЄС, в тому числі роз'єднання активів, поширюється тепер на газопроводи, що проходять через територіальні води країн-членів ЄС (це 12 морських миль або приблизно 22 кілометри).
З цього випливає, що "Газпрому", як це і передбачає новий варіант Газової директиви ЄС, доведеться продати або щонайменше переоформити на іншу юридичну особу як мінімум останню, 12-мильну підводну ділянку "Північного потоку-2" перед виходом на берег Німеччини.

"Газпром" вже має досвід виконання вимог анбандлінга, так що напевно зможе вирішити цю задачу без істотного збитку своїм інтересам, але на це піде час. В результаті може ще більше затриматися здача в експлуатацію газопроводу, який і так уже вибився з графіка (спочатку його збиралися здати до кінця 2019 року).

Партія Зелених критикує: розмите формулювання заради "Газпрому"

Зовсім інакше, ніж BMWI, наслідки внесеної до закону поправки оцінює опозиційна партія Союз-90 / Зелені. Її експерт з енергетики Юлія Ферлінден (Julia Verlinden) звинуватила під час дебатів у Бундестазі 13 листопада правлячу коаліцію в тому, що на догоду "Газпрому" вона "розмиває формулювання про 23 травня як дедлайну для завершення газопроводу", і це стане приводом надати "Північному потоку-2" винятки з правил ЄС.

У своїй промові представниця Зелених зробила наголос на екологічній складовій справи: замість того, щоб підтримувати черговий проєкт, пов'язаний з копалинами і шкідливими для клімату енергоносіями, уряду слід було б, на її думку, більше уваги приділяти відновлюваній енергетиці та енергоефективності.

Водночас заступник голови парламентської фракції Зелених Олівер Крішер (Oliver Krischer) вказав на зовнішньополітичний аспект теми: продовження газового транзиту через Україну як і раніше не врегульовано. Змінивши закон про імплементацію Газової директиви ЄС, "партії правлячої коаліції порушили на користь російського державного концерну обіцянку, надану нашим найближчим партнерам по Європейському Союзу", йдеться в заяві Зелених.

Бундесрат ще повинен затвердити закон

Так хто ж правий в оцінці ухваленого у ФРН закону: міністерство економіки або партія Зелених? Це стане зрозуміло лише після того, як німецький регулятор - Федеральне агентство з мереж (Bundesnetzagentur) - на підставі ухваленого тепер закону винесе своє рішення щодо "Північного потоку-2" і або зажадає від "Газпрому" відмовитися від частини газопроводу, або надасть йому виняток з правил ЄС.

Такий виняток, у свою чергу, має ще затвердити Євросоюз, а його згода зовсім не гарантована.
До того ж ухвалений тепер Бундестагом закон ще повинен затвердити (швидше за все - 29 листопада) Бундесрат, представництво федеральних земель ФРН, так що у Зелених ще є теоретична можливість заблокувати його остаточне ухвалення. 

До того ж слід враховувати, що оператор "Північного потоку-2", компанія Nord Stream 2, влітку подала до Суду Європейського союзу в Люксембурзі позов про скасування поправок до Газової директиви ЄС. Якщо він буде задоволений, вся історія отримає абсолютно новий оборот. Але чи захоче "Газпром" чекати результату справи? Особливо, якщо розгляд затягнеться, а газопровід вже буде готовий.