Оголошення Дональда Трампа про нові мита на сталь і алюміній з Туреччини значно послабили ліру. Реджеп Таїп Ердоган закликає турків міняти іноземну валюту на національну.
Турецька ліра значно знеціниласяФото: Getty Images/C. Mc Grath
Реклама
Турецька ліра сильно знецінилася. Новим стимулом для цього стала заява президента США Дональда Трампа. У п'ятницю, 10 серпня, він оголосив, що подвоює мита на турецькі сталь і алюміній через конфлікт з Анкарою. Про це очільник Білого дому написав у Twitter.
"Я щойно дозволив подвоєння мит на сталь і алюміній стосовно Туреччини у той час, як її валюта, турецька ліра, стрімко сповзає вниз щодо нашого дуже сильного долара! Алюміній тепер 20 відсотків і сталь 50 відсотків. Наші відносини з Туреччиною зараз не є хорошими!" - зазначив він. До цього Сполучені Штати запровадили митні тарифи на сталь і алюміній, через що Туреччина запровадила мита на товари з США на суму 1,8 мільярда доларів.
Протягом однієї лише п'ятниці турецька валюта досягла нового мінімуму, опустившись до долара на 19 відсотків, зазначає CNN. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав громадян міняти золото та іноземну валюту на ліру у "національній боротьбі" проти економічних ворогів. "Вони можуть мати свої долари, але у нас є наш народ, наш бог", - цитує AFP главу держави, який закликав турків "не турбуватися" через падіння валюти.
Водночас міністр фінансів Туреччини, зять Ердогана Берат Альбайрак анонсував нову економічну політику уряду. Він зазначив, що уряд скоротить видатки. Також він пообіцяв дотримання незалежності центрального банку країни, передає агенція новин AP.
Крім того, інвестори занепокоєні тиском, який уряд Туреччини здійснює на центробанк.
Падіння ліри до євро з лютого 2018 року
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
