Європа закликає Мадрид запобігти ескалації в Каталонії
Аніта Грабська
2 жовтня 2017 р.
Дональд Туск, Еммануель Макрон та Зіґмар Ґабріель висловили підтримку іспанському уряду. Європейські партнери Мадрида закликають до переговорів із Барселоною.
Реклама
Після суперечливого референдуму в Каталонії президент Європейської Ради Дональд Туск закликав іспанський уряд знайти "шляхи уникнення подальшої ескалації та використання сили”. Про це Туск заявив під час телефонної розмови з прем'єр-міністром Іспанії Маріано Рахоєм у понеділок, 2 жовтня. Очільник Європейської Ради написав про це соцмережі Twitter. Він додав, що поділяє аргументи глави іспанського уряду про те, що голосування в Каталонії суперечить конституції.
Макрон: Уряд у Мадриді - єдиний партнер
Президент Франції Еммануель Макрон під час телефонної розмови з Рахоєм наголосив на своїй прихильності до "конституційної єдності” Іспанії. Про це вказано в повідомленні Єлисейського палацу, яке цитує інформагенція AFP. Макрон заявив, що для Франції в Іспанії існує "тільки один партнер - в особі пана Рахоя”.
Німецький уряд закликав зберігати спокій
Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) закликав центральний уряд у Мадриді та регіональний уряд у Барселоні до невідкладних переговорів, щоб знайти "політично надійне рішення” та подолати "внутрішні суперечності”, передає dpa.
"Нині потрібно зберігати спокій, щоб діяти в рамках верховенства права та іспанської конституції”, - констатував глава німецького МЗС. Ґабріель наголосив на тісних відносинах Берліна та Мадрида і наголосив, що Німеччина надзвичайно зацікавлена в Іспанії як сильному партнері та члені ЄС.
Перебіг референдуму
За результатами референдуму в Каталонії близько 90 відсотків виборців, які взяли участь у голосуванні, підтримали незалежність регіону від Іспанії. Центральний уряд у Мадриді забороняв плебісцит і намагався всіляко цьому завадити. Під час голосування відбулися сутички між прихильниками незалежності та іспанською поліцією. Правоохоронці нерідко застосовували фізичну силу в відповідь на пасивний опір активістів, а в деяких випадках - гумові кулі та кийки. Уряд Каталонії стверджує, що в зіткненнях із поліцією постраждали майже 900 осіб.
Перед референдумом парламент Каталонії ухвалив закон, згідно з яким упродовж 48 годин після голосування повинна бути проголошена незалежність від Іспанії. У Мадриді погрожують у разі такого кроку з боку парламенту регіону взагалі позбавити його будь-якої автономії.
Прем'єр Іспанії Маріано Рахой іще в неділю заявив, що в Каталонії не було жодного референдуму, а натомість відбулося "інсценування". Європейська Комісія теж визнала, що згідно з іспанськими законами голосування нелегітимне.
Референдум у Каталонії: емоції та сутички (02.10.2017)
02:18
Каталонія на шляху до незалежності
Попри заборону іспанської влади, 1 жовтня в Каталонії відбувся референдум про незалежність. Куди сягають корінням сепаратистські тенденції та які наслідки плебісцит може мати для регіону, у добірці DW.
Фото: Imago
Si чи No - що кажуть каталонці?
1 жовтня в іспанському регіоні Каталонія пройшов референдум про незалежність. Центральна влада в Мадриді всіляко намагалася йому запобігти. За даними місцевої влади, близько 90 відсотків виборців, які взяли участь у голосуванні, відповіли "так" на запитання: "Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою з республіканською формою правління?"
Фото: Reuters/A. Gea
Протести на вулицях Барселони
Десятки тисяч прибічників референдуму неодноразово виходили на вулиці Барселони - на знак протесту проти дій іспанської влади. Востаннє їх до цього спонукали обшуки в офісах представників уряду Каталонії, під час яких були вилучені бюлетені та урни для голосування, а більше десяти людей були заарештовані.
Фото: Getty Images/AFP/L. Gene
Сутички з поліцією
Голосування 1 жовтня супроводжувалося сутичками прихильників незалежності з іспанською поліцією, відправленою до Каталонії урядом в Мадриді. За даними каталонського уряду, в сутичках у день голосування постраждали майже 900 осіб.
Фото: Reuters/D. Gonzalez
Загострення останніх років
Загострення у відносинах з Мадридом, яке призвело до нинішньої ситуації, розпочалося у 2006 році, коли Каталонія ухвалила новий варіант статуту автономії. Він передбачає, зокрема, зміни держфінансування і зобов'язує громадян Каталонії володіти каталонською мовою. У 2010 році Верховний суд Іспанії визнав новий статут незаконним - і конфлікт між Барселоною та Мадридом почав набирати обертів.
Фото: picture-alliance/Zumapress.com/J. Boixareu
Сепаратизм родом із Середньовіччя
Прагнення Каталонії до самостійності плекались протягом століть. Від Х до початку ХVIII ст. регіон значною мірою був незалежним. Після здобуття Бурбонами Каталонії у війні за іспанську спадщину в 1714 році тут була розформована низка інституцій, а державною мовою оголошена іспанська. До кінця ХІХ ст. Каталонія поступово відновила своє значення, переживши економічне й культурне піднесення.
Фото: picture-alliance/Prisma Archiv
Під диктатурою Франко
Перемога фашистів у громадянській війні в Іспанії 1939 року означала для каталонців нову хвилю пригнічення, у тому числі й заборону регіональних мов. Лише після смерті диктатора Франсіско Франко в 1975 році Каталонія змогла знову претендувати на більшу незалежність. Демократична конституція 1978 року і так звані статути автономії 1979 року закріпили самоврядування автономних регіонів Іспанії.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Ідейний натхненник незалежності
Із січня 2016 року парламент Каталонії - Женералітат - очолює Карлес Пучдемон, який змінив на цьому посту Артура Маса. Пучдемон - послідовний прихильник та ідейний натхненник незалежності регіону.
Фото: Reuters/A.Gea
Суперечливі опитування
У разі позитивного голосування на референдумі уряд Каталонії обіцяв проголосити незалежність протягом 48 годин. Місцева влада неодноразово проводила опитування серед каталонців щодо їхнього ставлення до незалежності. 2014 року "за" проголосували 80 відсотків опитаних. При цьому, за оцінками, в опитуванні взяла участь лише третина жителів регіону, які мають право голосу.
Фото: Reuters/A. Gea
Більшість - за незалежність?
Вересневе ж опитування, проведене Центром соцдосліджень Instituto DYN, свідчить, що 47 відсотків жителів Каталонії виступають за відділення від Іспанії, водночас 44,4 відсотка - проти цього. Між тим, безпосередньо у референдумі готові взяти участь понад 70 відсотків виборців. Із них 65,4 відсотка збираються висловитись на користь незалежності.
Фото: Reuters/A. Gea
Іспанський "Донбас"
Каталонія розташована на північному Сході Іспанії і є одним з найважливіших індустріально-аграрних регіонів країни. Тут проживає близько семи мільйонів людей. Значна частина мешканців Каталонії, які підтримують незалежність, переконані, що регіон "годує" країну. Адже з близько 16 мільярдів євро податків, які жителі сплачують до державної казни, назад, мовляв, повертається не так і багато.
"Хибна підстава для виправдання сепаратизму"
Одним з противників каталонського сепаратизму є центристська партія "Сьюдаданс" ("Громадяни"), яка має 32 мандати в іспанському парламенті. На фото - її лідер Альберт Рівера. Представники "Сьюдаданс" запевняють, що "утиски з боку Мадрида - це лише хибна підстава для виправдання сепаратизму", адже Каталонія має широку автономію, а видатки із центрального бюджету навіть дещо вищі, ніж податки.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/O. Gonzalez
Похмурі перспективи для туризму і бізнесу
Каталонія - популярний серед туристів регіон та промисловий центр. У разі набуття незалежності, вона може опинитися за межами не лише іспанського, а й ринку ЄС. Через подібну перспективу за останні три роки з Каталонії до інших регіонів Іспанії перебралися майже півтори тисячі компаній. Профспілки підрахували, що вже перший рік незалежності може знизити доходи людей на 30-40 відсотків.