Єдине питання, яке виноситиметься на так званий "референдум" на Донбасі: "Підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької народної республіки?" І два варіанти відповіді: "так" чи "ні". Для "референдуму" вже надрукували три з половиною мільйони бюлетенів. Навіть за відсутності офіційного дозволу від обласного управління освіти сепаратисти визначилися з виборчими дільницями і школами, у яких відбуватиметься голосування.

Щоправда, настрій прихильників так званої "Донецької народної республіки" дещо похитнув президент РФ Володимир Путін зі своїм неочікуваним зверненням до "прихильників федералізації" щодо перенесення "референдуму". Утім, рішення останніх залишилося незмінним.

Що скаже мовчазна більшість?

Більшість жителів Донеччини та Луганщини, а саме понад 70 відсотків, виступають за єдність України - такі результати на підставі опитування 200 тисяч людей представили 5 травня активісти Комітету патріотичних сил Донбасу. Ці дані підтверджує й соціологічне дослідження, проведене у квітні вашингтонським дослідницьким інститутом Pew, згідно з яким у південно-східній частині України її територіальну цілісність підтримують 70 відсотків респондентів.

Професор філософії, соціолог Ярослав Пасько вважає запланований "референдум" "повним фарсом". Адже від самого початку зрозуміло, що світова спільнота не сприйме його результатів, навіть із "намальованими" ста відсотками підтримки, зазначає він. На погляд експерта, значну кількість прихильників сепаратистів складають пенсіонери, які сумують за Радянським Союзом, та "маргінес" - представники соціального дна із депресивних містечок. Вони готові за будь-які гроші створити масовку для будь-кого, вважає філософ.

За оцінками Паська, як прихильників сепаратистів, так патріотів України на Донбасі порівну - приблизно по 20 відсотків. Тоді як майже половина населення Донбасу, за його словами, - аполітична, однак налаштована проти сепаратистів виключно із прагматичних інтересів. "У більшості людей є розуміння, що дії сепаратистів ведуть до безладу та господарювання криміналітету. Звичайно, ця більшість не може підтримати таке становище, оскільки це, у першу чергу загроза існуванню", - переконаний Пасько.

У кожного своя соціологія

Утім, на думку кандидата політичних наук, соціолога Кирила Черкашина, який підтримує ідею референдуму, було би помилкою вважати, що голосувати 11 травня підуть лише пенсіонери та безробітні. За даними проведеного ним опитування, 70 відсотків донеччан висловлюються за проведення референдуму щодо визначення територіального статусу Донецької області. "Окрім власного соцопитування, за моїми спостереженнями, люди у більшості своїй чекають на цей референдум", - ділиться поглядами Черкашин.

Натомість більшість опитаних DW експертів вважають, що питання державного устрою є другорядним, якщо не "десятирядним" для жителів регіону. "Референдум - поза правовим полем, тому його проведення носить виключно пропагандистський характер", - заявив у розмові з DW голова донецького осередку "Української асоціації європейських студій" професор Ігор Тодоров.

На його думку, зараз на Донбасі панують настрої тривоги та невпевненості, безробіття зростає - через це частина людей тішиться ілюзією, що у разі входження Донбасу до Росії підвищиться рівень життя. За словами Тодорова, люди не налаштовані на те, аби докладати власних зусиль і самостійно робити своє життя кращим, а чекають на "доброго царя".

Протистояння триває

З огляду ж на заяву Володимира Путіна співрозмовники DW не радять поспішати з висновками про припинення протистояння в Україні. Головною проблемою для Донбасу, на думку Ярослава Паська, нині стає розгул криміналітету, адже велика кількість зброї перейшла у вільне користування. За словами експерта, багато питань залишається і стосовно взаємовідносин місцевих еліт як і з Києвом, так і з Москвою.

На думку Кирила Черкашина, конфлікт на Донбасі не вдасться припинити однією лише заявою. "У цілому, якщо взяти усіх прихильників референдуму та Донецької народної республіки, така заява Путіна дезорієнтує", - вважає він.