1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Невиплата зарплат

Карина Оганесян4 квітня 2013 р.

З початку року в Донецькій області відбуваються локальні акції протесту, пов'язані з невиплатою зарплати. Борги зростають як через економічну кризу, так і через навмисні невиплати, зазначають експерти.

Донецькі реалії: робота начебто є, а грошей нема
Донецькі реалії: робота начебто є, а грошей немаФото: picture-alliance/dpa

Більше 300 працівників підприємства "Донбаскабель" дев'ять місяців не отримували заробітну плату, без будь яких зрозумілих пояснень від керівництва. Лише після акції протесту під стінами облдержадміністрації та звертання в прокуратуру почалася часткова виплата грошей. Тепер справою про невиплату зарплат працівникам "Донбаскабеля" зайнялася прокуратура.

Критична ситуація і на Донецькому електрометалургійному заводі, якому загрожує банкрутство. З цієї причини російський власник продає його, а більше тисячі людей відправлено в безоплатні відпустки. Хвиля банкрутств охопила не тільки підприємства важкої промисловості. Про загрозу скорочень говорять, наприклад, і на хлібозаводах.

За даними Державного комітету статистики України, заборгованість по заробітній платі в Україні за перші три місяці цього року зросла на понад 20 відсотків і перевищила в березні один мільярд 102 мільйона гривень. Донеччина має найбільші борги серед інших областей - на перше березня в цій області працівникам заборгували 253 мільйона гривень зарплати. Як повідомляється, найгірша ситуація нині склалась на підприємствах вугільної та металургійної галузі.

Донбас як лакмусовий папір

Дев'ять місяців без зарплати - працівники "Донбаскабель" довше мовчати не захотілиФото: DW/K. Oganesian

Донбас, де зосереджено промислові підприємства, як лакмусовий папір відображає всі ті проблеми, що поглиблюються в Україні в цілому, зауважують експерти. Економіка переживає комплексний спад, тому й затримки з виплатою заробітної плати, і безоплатні відпустки, і зростання безробіття, каже політичний оглядач Олексій Круподер.

Зростання заборгованості із заробітної плати - це наслідки тенденції, яка прослідковуються в економіці України впродовж останніх 15 років, вважає голова Всеукраїнської спілки вчених - економістів Олександр Кендюхов. За його словами, в Донбасі така ситуація пов'язана із застарілим виробництвом. Промислова база Донецького регіону, яка переважно орієнтована на зовнішні металургійні ринки, з кожним роком втрачає свою конкурентоздатність, констатує експерт. Його прогнози доволі песимістичні. З врахуванням того, що жодних покращень найближчим часом у структурі виробництва не очікуються, складно на сьогодні казати, що такі соціальні негативні тенденції, як борги із заробітної плати чи зростання безробіття незабаром будуть подолані, зазначає Кендюхов.

Винна не тільки економічна криза

Звичайно, на зростання заборгованості із заробітної плати впливає загальна економічна ситуація. Утім, існує й інший фактор, вважає директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кипень. На його думку, не виключено, що структури, які мають впевненість в прикритті себе на владному рівні, елементарно зловживають ситуацією. Вони вирішують ті чи інші проблеми власного збиткового виробництва за рахунок саме заробітної плати працівників. І підтвердженням тому є справи, що порушує прокуратура за статтею "навмисна невиплата заробітної плати", зазначає Кипень.

Акції ж протестів, на його погляд, поки не стали предметом громадської стурбованості чи особливої уваги інформаційного простору. А виходячи з цього, легко локалізуються, замовчуються і гасяться, каже соціолог. "Соціальна активність у відстоюванні своїх прав поки що обмежується поодинокими проявами, - зауважив Кипень. - Одна з ключових причин цього - зневіра, що можна відстояти свої права за допомогою протестів".

Складна ситуація на лише в промисловості - на хлібзаводах у Донецькій області теж скороченняФото: DW/K. Oganesian

Працівники підприємства "Донбаскабель", які вирішили домагатися своїх прав, також за допомогою вуличних протестів довели протилежне. "От, коли інші колективи вже бачать реальний результат, то вже активніше сприймають масовий протест як впливовий важіль", - каже позафракційний депутат районної ради Донецька, голова громадської організації "Союз порятунку Донбасу" Дмитро Верзилов. А взагалі, за його словами, ситуація така: "Люди бояться відкрито виступати, намагаються, попри все, зберегти роботу. Формально робота начебто і є, а коштів на існування нема".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW