Штаб ООС заявив про відкриття з 10 червня КПВВ на лінії розмежування в Донбасі в односторонньому порядку. В "Л/ДНР" це назвали провокацією.
"ДНР" і "ЛНР" відмовилися відкривати кордон Фото: DW/I. Burdyga
Реклама
Підтримувані Росією самопроголошені утворення "ДНР" і "ЛНР" на Сході України відмовилися від відкриття контрольно-пропускних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) між їхньою території та територією, підконтрольною українському уряду.
Напередодні, 9 червня, в пресцентрі операції об'єднаних сил (ООС) заявили про відкриття з 10 червня КПВВ на лінії розмежування в Донбасі в односторонньому порядку. У штабі наголосили, що пропуск громадян і транспортних засобів проводитиметься щодня з 11:00 до 14:00 години і здійснюватися: для автомобільного сполучення через КПВВ "Мар'їнка" - дорожній коридор "Донецьк - Курахове"; для пішого сполучення через КПВВ "Станиця Луганська" - дорожній коридор "Станиця Луганська - Щастя - Новоайдар".
Утім, у середу, 10 червня, у так званому "міністерстві держбезпеки ДНР" заявили, що відкриття кордону з Україною найближчим часом не планується. У Донецьку пояснили таке рішення "складною епідеміологічною обстановкою" в Україні. "Всі КПВВ закриті. Виїзд можливий тільки за рішенням оперштабу", - заявили у Донецьку.
Ще напередодні у "ЛНР" також заявили, що КПВВ у Станиці Луганській 10 червня не працюватиме. У Луганську назвали рішення Києва відкрити кордон одностороннім та провокативним.
У середу пресслужба Міністерства внутрішніх справ України повідомила, що, "станом на 13:00 на тимчасово окуповану територію України через контрольний пункт "Мар'їнка" була пропущена одна людина на автомобілі, проте через деякий час вона була повернута" протилежною стороною. "Ще п'ять осіб були пропущені в пішому порядку в напрямку Донецьк. Зараз вони очікують пропуску на блокпосту (противника)", - додали в українському МВС.
На КПВВ "Станиця Луганська" на непідконтрольні Києву території прослідували шість громадян. Зараз вони також очікують перед блокпостом на протилежному боці, де проросійські сепаратисти встановили протитанкові загородження. "Зараз тільки перед КПВВ "Мар'їнка" зібралося близько 100 пішоходів, серед них 70 літніх людей і до 10 дітей. Деякі з них очікують пропуску ще з 6 години ранку", - підкреслюється в повідомленні.
КПВВ в районі проведення Операції об'єднаних сил були закриті наприкінці березня через початок епідемії коронавірусу.
Дорога життя: як люди перетинають лінію фронту у Станиці Луганській
Щоб потрапити з "ЛНР" у Станицю Луганську тисячі людей щодня долають зруйнований міст. Нещодавнє розведення сил дало їм надію на полегшення. Найдраматичніші моменти з життя найбільш проблемного КПВВ - у фотодобірці DW.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Міст через лінію фронту
Міст через Сіверський Донець у Станиці Луганській підірвали під час боїв у 2015 році. Президент Володимир Зеленський, який 7 липня разом із главою Європейської Ради Дональдом Туском відвідав КПВВ, пообіцяв якнайшвидше його відновити. Проте для цього сепаратисти мають демонтувати свої укріплення. А в "ЛНР" вже заявили, що односторонні дії з ремонту мосту зірвуть розведення сторін.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Кордон, створений війною
КПВВ "Станиця Луганська" - єдиний у Луганській області та один із п’яти функціонуючих на Донбасі. Щодня лінію розмежування тут перетинають в середньому 5-6 тисяч людей. Пішки. Більшість з них повертається того ж дня. Вони ідуть на підконтрольну уряду територію, щоб отримати пенсію, зробити покупки або відвідати рідних, які живуть на іншому боці лінії фронту.
Фото: DW/M. Berdnyk
Вимушено зареєстровані переселенці
Багато людей на КПВВ офіційно є переселенцями. Втім, більшість з них досі мешкає на території "ЛНР". Фіктивний статус біженців їм потрібен, щоб отримувати пенсії та соціальні виплати на підконтрольній уряду території. Аби не втратити статус переселенця, вони мають раз на два місяці перетинати лінію розмежування. Президент Володимир Зеленський запропонував збільшити цей термін до одного року.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Найбільш вразливі
На КПВВ дуже багато людей в інвалідних візках. Зазвичай на вулицях українських міст, не пристосованих для людей з особливими потребами, їх не побачиш. Проте тут правила одні для всіх: мешканці окупованих територій, які мають інвалідність, так само повинні періодично перетинати лінію фронту, щоб підтвердити фіктивний статус переселенця і отримати пенсію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Вбивча спека
Люди у чергах потерпають від шаленої спеки. Медики розповідають, що у літні дні на КПВВ "Станиця Луганська" десятки цивільних зазнають теплових ударів. Трапляються і смертельні випадки. 22 червня від інсульту тут помер літній чоловік, який прямував з "ЛНР" на підконтрольну уряду територію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Між двома "нулями"
Це - колишні передові укріплення української армії, так званий "нуль". Бійці залишили їх під час розведення сил. Люди кажуть, що переходити на інший бік їм тепер стало психологічно легше - почуваються більш безпечно. Адже раніше частина шляху лежала між передовими позиціями ЗСУ і сепаратистів, які знаходились на відстані лише 400 метрів одна від одної.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Нагадування про війну
Обабіч переходу - зруйновані під час активної фази війни будинки. Станиця Луганська належить до населених пунктів, що найбільше постраждали від бойових дій. Загалом у Станично-Луганському районі було пошкоджено або зруйновано майже 4000 будинків - це приблизно п'ята частина всього житлового фонду.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Небезпечні сюрпризи
Залишок снаряду, що на світлині, не є небезпечним - на відміну від мін і боєприпасів, що не розірвалися. Скільки їх на узбіччі - достеменно не знає ніхто.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Побоювання вандалізму
Раніше цей пам’ятник загиблим нацгвардійцям знаходився на контрольованій ЗСУ частині переходу. Після розведення сторін він опинився у "сірій зоні", де немає української влади. Військові побоювались, що прихильники сепаратистів можуть пошкодити пам’ятник. Втім, цього не сталося. Також ніхто не чіпає українських прапорів, які залишились на колишніх передових позиціях ЗСУ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Станичні "рикші"
Людей, які не мають сил подолати перехід пішки, за гроші підвозять так звані "рикші" або "бабковози". Увага журналістів їм не подобається - адже їхній бізнес нелегальний. Втім, завадити їм нікому - влади у "сірій зоні" немає. На саміті Україна-ЄС президент Володимир Зеленський пообіцяв пустити переходом автобуси і електрокари. Але наразі "рикші" залишаються єдиним транспортом на КПВВ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Руслан і його візок
"Бабковоз" Руслан працює на переході вже понад чотири роки. Має власний візок. Поїздка від мосту до українського КПВВ - а це десь кілометр - коштує 50 гривень або 100 російських рублів, які в ходу в "ЛНР". Втім, запевняє чоловік, може підвезти і безкоштовно, якщо "пасажир" не має грошей. Розповідає, що послугами "рикш" користується навіть молодь заради розваги.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Торгівля попри блокаду
Інший поширений бізнес на КПВВ - перевезення товарів з підконтрольної уряду України території до "ЛНР". Людей, які цим займаються, називають "тачечниками". На підконтрольну сепаратистам частину Луганщини везуть здебільшого продукти харчування і засоби особистої гігієни. Адже на підконтрольній уряду території вони дешевші та більш якісні. Одна людина може провезти не більше 75 кілограмів на добу.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
"Тачечник"-поет
"Тачечник" Євген Вальдман колись працював бухгалтером. Тепер возить продукти зі Станиці Луганської в "ЛНР". Сьогодні у його візку - 22 кілограми сиру. Розраховує заробити 250 гривень. У вільний час пише вірші про війну на Донбасі. Каже, що після розведення сторін атмосфера на переході стала менш напруженою. Як і всі на переході, мріє про мир.
