У червні 2015 року Україна оголосила про те, що відходить від виконання деяких положень Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) у зоні проведення Антитерористичної операції на Донбасі. Така процедура передбачена ст.15 цього документу. Таким чином на цих територіях українська влада залишає за собою право на затримання без судового рішення на період, що перевищує 72 години, осіб, які підозрюються в терористичній діяльності, має повноваження здійснювати в особливому порядку досудове розслідування справ про тероризм та про злочини, вчинені в зоні АТО. А військово-цивільні адміністрації в Донецькій та Луганській областях мають право на встановлення обмежень переміщень людей та обшуки. Всі ці заходи є відхиленнями від низки статей ЄКПЛ.

У Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) готується доповідь, у якій її автор, депутат від Швейцарії Рафаель Комт (Raphael Comte), який входить до групи лібералів, вивчатиме практику застосування механізму відходу від виконання Європейської конвенції з прав людини в кількох країнах-членах Ради Європи. З цією метою він на початку квітня побував у Києві. Чи виправдано український уряд обмежив дію ЄКПЛ у зоні АТО і що це означає для місцевих жителів,  Рафаель Комт розповів в інтерв’ю DW.

DW: Пане Комт, яким чином запускається механізм відходу країни від Європейської конвенції з прав людини?

Рафаель Комт: Якщо держава вирішила вдатися до такого кроку, вона має повідомити про це генсека Ради Європи і пояснити ситуацію, яка до цього призвела, заходи, які держава змушена застосувати, і чому вони порушують ЄКПЛ. Україна цю процедуру виконала. Тепер вона регулярно інформує генсека Ради Європи про розвиток ситуації і відповідно просить продовжити відхід від ЄКПЛ у зв’язку з тим, що ситуація на сході країни не поліпшується. І лише сам український уряд може вирішити, коли Україна може повернутися до виконання ЄКПЛ у повному обсязі на всій території країни.

Які ваші враження від зустрічей у Києві?

Це був цікавий візит, під час якого я збирав факти для майбутньої доповіді. Тепер ми перейшли до аналізу зібраної інформації. У нашій доповіді буде проаналізована ситуацію у трьох країнах, які оголосили про відхід від виконання деяких положень ЄКПЛ. Зокрема, йдеться про Туреччину, Францію та Україну. У перших двох країнах режим надзвичайного стану діє на всій їхній території. З Україною - справа інша. Київ заявив про відхід виконання ЄКПЛ лише на деяких територіях Луганської і Донецької областей, не оголошуючи при цьому надзвичайного стану по всій країні. Нам було цікаво дізнатися, які саме заходи вживає український уряд у ситуації, що там склалася, і переконатися, що відхід від виконання ЄКПЛ у повному обсязі був пропорційним до цих заходів.

То до якого висновку ви прийшли?Рішення української влади відійти від виконання ЄКПЛ у зоні проведення Антитерористичної операції були вмотивованим?

Ситуація на сході України, безсумнівно, виправдовує те, що були вжиті ці заходи.

Ви плануєте відвідати Донбас?

ПАРЄ ухвалила не одну резолюцію про ситуацію на Донбасі, і моя доповідь не стосується однієї конкретної країни. Вона має на меті на прикладі трьох країн, котрі оголосили про відхід від ЄКПЛ, показати іншим країнам-членам ПАРЄ, за яких обставин держава може вдаватися до цього кроку, що вона робить у цій ситуації і як розвиваються події там, де певні положення конвенції тимчасово не діють. 

У яких випадках держава вирішує відійти від виконання ЄКПЛ?

Зазвичай, це відбувається тоді, коли державна безпека опиняється під загрозою, наприклад, у випадках терористичних атак. Коли звичайних інструментів боротьби і заходів з підтримки безпеки недостатньо, а поліція, прокурори, інші органи правопорядку повинні вживати додаткових заходів, до яких вони не вдаються за звичайних обставин.

Чи означає відхід від ЄКПЛ, що житель Луганської чи Донецької області, де відбувається АТО, не може подати скаргу в Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти держави Україна?

Ні, Конвенція не дозволяє робити державі те, що їй хочеться. Вона дозволяє державі вживати деяких надзвичайних заході, але й над ними завжди буде міжнародний юридичний контроль. І якщо громадянин  вважає, що його права були порушені, то він матиме можливість спочатку звернутися до суду в Україні, а потім - до ЄСПЛ. Тому навіть жителі тих територій, де ЄКПЛ тимчасово не діє, можуть звернутися до ЄСПЛ.

У цьому випадку ЄСПЛ при розгляді справи бере до увагу той факт, що держава відійшла від виконання конвенції?

Так, суд  бере до уваги обставини надзвичайної ситуації, вивчає, чим був виправданий відхід від конвенції. І при розгляді конкретної справи він враховує, наскільки держава порушила його права і чи були ці порушення виправдані надзвичайною ситуацією.

А хто відповідає за виконання ЄКПЛ на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і в Криму, де де-факто ситуацію контролює російська влада?

Так, це територія України, але юридично Київ не відповідає за те, що там відбувається і український уряд не має жодної можливості застосовувати там ЄКПЛ. Україна відійшла від виконання конвенції лише на деяких територіях Донецької та Луганської областей, які перебувають під повним чи частковим контролем влади.

А чому Україна не відходить від виконання ЄКПЛ в Криму, де за окупаційної влади відбуваються грубі порушення прав людини?

Цього я вам не скажу. Варто запитати про це в українського уряду.