У середу, 30 вересня, на сесію Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яка відкрилася у Страсбурзі, буде винесено на голосування резолюцію "Імплементація рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)". Її автор, нідерландець Клаас де Вріз, відзначає зростання кількості невиконаних рішень ЄСПЛ у дев'яти країнах-членах Ради Європи, серед яких - Італія, Туреччина, Росія, Україна, Польща, Угорщина та інші.

Для того, щоб змусити уряди країн виконувати рішення ЄСПЛ, де Вріз рекомендує ПАРЄ допомагати державам-порушницям із запровадженням відповідних законодавчих змін. Крім того, він пропонує Комітету міністрів (виконавчий орган РЄ, який стежить за виконання рішень ЄСПЛ. - Ред.) звертатися до ЄСПЛ з питаннями про дотримання країною зобов’язання виконувати усі рішення суду. Якщо суд встановить, що держава його порушила, тоді Комітет міністрів визначиться з методом покарання держави-порушниці. Найрадикальніший з них - виключення країни зі складу Ради Європи.

"Україна vs Росія"

На сьогодні на розгляді ЄСПЛ перебувають три міждержавних позови "Україна проти Росії". Жодного позову "Росія проти України" до суду не надходило. Про це DW повідомили у прес-службі суду. Перший позов України стосується порушення Російською Федерацією прав людини внаслідок дій російської влади на території Кримського півострова та на Сході України. У другому позові йдеться про випадки викрадення українських дітей-сиріт із сиротинців на території збройного конфлікту на Донбасі та їх незаконного вивезення до Росії. А підставою для третього позову стало порушення права на правосуддя українських громадян, зокрема, українського режисера Олега Сенцова.

Перший, наймасштабніший, позов включає у себе ще й економічну частину, в якій Україна вимагає від Москви компенсувати їй фінансові збитки, завдані російською стороною через обмеження права користування майном. За інформацією міністра юстиції України Павла Петренка, сума компенсації, яку сподівається отримати Україна від Росії, становить 1,18 трильйона гривень. У прес-службі ЄСПЛ підтвердити цю цифру відмовилися. "Справа зараз перебуває на розгляді суду, тому ми не можемо коментувати питання про можливу компенсацію", - відповіли DW.

Рішення суду передбачити важко

Професійні юристи поки що обережно оцінюють шанси України виграти справи проти Росії у ЄСПЛ. На думку адвоката та юридичного консультанта міжнародних трибуналів професора Ґеерта-Яна Кноопса, ще зарано з впевненістю стверджувати, що ЄСПЛ ухвалить рішення на користь України. Кноопс нагадує, що у березі 2014 року ЄСПЛ вдався до так званих "тимчасових заходів", ухваливши спеціальну заяву. У ній він закликав уряд Росії утриматися від дій, "які можуть загрожувати життю та здоров'ю цивільного населення на території України", і звернувся до керівництва обох держав із закликом утримуватися від військових операцій доти, поки ЄСПЛ не ухвалить рішення щодо позову України. "Ця заява ще не свідчить про те, що ЄСПЛ зрештою винесе рішення на користь України", - переконаний експерт.

Крім того, на думку Кноопса, позови України проти Росії призведуть до виникнення низки "правових викликів, наприклад, щодо меж юрисдикції ЄСПЛ чи визначення "окупаційна влада". "У разі, якщо ЄСПЛ задовольнить клопотання України, то виплата фінансової компенсації можлива, проте ще незрозуміло, чи суд прийме рішення на користь України", - ще раз наголосив Кноопс.

Російська влада не хоче карати саму себе

Співрозмовник DW з апарату ЄСПЛ на умовах анонімності пояснив, що після того, як у липні цього року Конституційний суд Росії фактично визнав рішення ЄСПЛ необов'язковими до виконання, рішення суду за українськими позовами майже не мають шансів бути виконаними, навіть якщо вони й будуть ухвалені на користь Києва. Згідно з вердиктом Конституційного суду Росії, Конвенція про захист прав і свобод людини чи базовані на ній правові позиції ЄСПЛ реалізовуватимуться лише за умови, якщо не суперечать конституції Росії.

Працівник суду наголосив, що таким чином Росія створила юридичну базу для невиконання рішень ЄСПЛ. "Російська влада порушує закон, ЄСПЛ вказує їй на це порушення, але російська влада при цьому сама визначає, карати себе за це порушення чи ні", - пояснив юрист.

Ухвала Конституційного суду Росії про необов'язковість виконання рішень ЄСПЛ суперечить міжнародним зобов'язанням, які взяла на себе Росія, ставши членом Ради Європи, переконаний Клаас де Вріз. "Сказати спочатку, що ми виконуватимемо рішення ЄСПЛ, а потім сказати: ні, це залежить від нашої конституції, - це виглядає дуже дивно", - наголосив він у коментарі DW.

За його словами, рішення національного суду виконуються автоматично і незалежно від того, подобаються вони комусь чи ні. "Росія юридично зобов'язана виконувати рішення ЄСПЛ, тому що вона є стороною Конвенції з прав людини", - наголосив доповідач ПАРЄ.