Депутат ПАРЄ Егідіус Варейкіс в інтерв'ю DW розповів, які інструменти впливу на російську владу має у своєму розпорядженні ПАРЄ і як вони можуть допомогти звільнити українських політичних в'язнів.
Реклама
Минулого тижня доповідач Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з українського питання, литовський депутат Егідіус Варейкіс зробив заяву, у якій закликав негайно звільнити засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, котрий понад два тижні тому оголосив безстрокове голодування. Що може зробити ПАРЄ, щоб вирішити питання звільнення всіх українських в'язнів, і чи веде асамблея діалог з цього приводу з російськими депутатами, Егідіус Варейкіс розповів у розмові з DW.
DW: Пане Варейкіс, наразі у російських тюрмах перебуває близько 60 українських політичних в'язнів. Як ПАРЄ може вплинути на російську владу, щоб змусити її звільнити цих людей?
Егідіус Варейкіс: Наші інструменти тиску - лише політичні. ПАРЄ не має воєнної чи поліцейської сили для того, щоб звільняти людей. Рада Європа за визначенням, хоча й не в реальності, є клубом джентльменів. У ньому люди намагаються домовитися про те, що дотримання прав людини і їхнє поліпшення - вигідно для всіх. Але, на жаль, на сьогодні так виходить, що в РЄ є країни не зовсім демократичні, які просто проштовхують там свої інтереси.
Тобто наразі у розпорядженні ПАРЄ єдиним інструментом впливу на ситуацію зі звільнення українських політичних в’язнів є заяви та заклики до російської влади?
Так, бо, як я сказав, ми - це клуб джентльменів і можемо лише попросити іншого джентльмена, щоб він виконував свої зобов'язання. Якщо він відходить від виконання зобов'язань, ми робимо заяву. Це наша місія, інших важелів Рада Європи не має. Вона може сказати, що правильно, а що ні, а національні уряди повинні до цього дослухатися.
Але ж у Раді Європи діє комітет із запобігання тортурам та нелюдському поводженню, члени якого мають право відвідувати будь-які місця позбавлення волі на території країн-членів РЄ. Вони могли б, наприклад, поїхати в Ямало-Ненецький округ, де в колонії "Білий ведмідь" перебуває Олег Сенцов, і перевірити його стан здоров'я і умови утримання.
Так, вони могли б туди поїхати. Але для цього треба отримати дозвіл влади, членам комітету потрібні запрошення, російські візи. Для цього є спеціальна процедура. І якщо Росія цьому протирічить, то їх туди просто не пустять.
З вашого досвіду, який механізм звільнення Олега Сенцова та інших українців може бути використано? Обмін чи звільнення з гуманітарних міркувань?
Механізмів є багато. І я не можу сказати, який з них найприйнятнішій у цій ситуації. Але насправді все залежить від політичної волі сторін. Немає ніякого алгоритму, як саме треба чинити. Людей можна просто звільнити, можна піти на якісь переговори, у воюючих сторін відбувається обмін військовополоненими. Але ми закликаємо, щоб ці люди були звільнені. Проте треба розуміти, що, наприклад, амністія в посткомуністичних країнах не зовсім така, як на Заході. Ми інколи закликаємо диктаторський недемократичний режим звільнити людину, її звільняють, але запис про судимість людини однаково зберігається.
Делегація РФ не бере участі у сесіях ПАРЄ, проте російські депутати бувають на засіданнях комітетів, які відбуваються поза рамками сесії. Чи вдається говорити з ними під час цих зустрічей про звільнення українських політичних в'язнів?
Ми зустрічаємо російських депутатів доволі рідко. Ось під час останньої сесії ПАРЄ відбулося засідання ad-hoc комітету щодо поліпшення роботи асамблеї, до участі у якому запрошувалися деякі російські депутати. Але мені особисто досі не вдавалося обговорити з ними питання українських політичних в’язнів.
4 червня буде оголошено вирок українському журналісту Романові Сущенку, ув'язненому за звинуваченням ФСБ Росії у шпигунстві. Російська прокуратура вимагає для нього 14 років тюремного ув'язнення. Чи стежить ПАРЄ за справою Сущенка і як реагуватиме на цей вирок?
У ПАРЄ про справу Сущенка знають. Як я казав, ми не суд і не прокуратура, але ми проти того, щоб будь-кого було засуджено за політичними мотовими. Ми адекватно реагуємо на такі випадки. Якою саме буде реакція на вирок Сущенка, я напевне сказати не можу, бо його ще не оприлюднено.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.
Фото: picture-alliance/AA/E.Aydin
15 фото1 | 15
Акція на підтримку Олега Сенцова у Trump Tower (24.10.2017)