Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.

Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.

Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.

Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.

Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.

Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.

Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.

Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.

За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.

У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.

Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.

З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.

У 2014 році Росія анексувала український Крим та почала надавати підтримку сепаратистам на сході України. Конфлікт в Україні швидко набув ознак міжнародного та спричинив новий виток протистояння між Росією та Заходом. Деякі аналітики вважають, що цей конфлікт уже набув ознак замороженого.

Північна та Південна Кореї формально досі перебувають у стані війни, оскільки мирний договір після фактичного завершення Корейської війни у 1953 році так і не був підписаний. Демілітаризована зона - це смуга завширшки 2 кілометри з кожного боку, що розділяє дві країни. Лінія кордону є однією з найбільш напружених та найбільш мілітаризованих ділянок у світі.

Південна Осетія та Абхазія самостійно проголосили незалежність від Грузії після розпаду СРСР, що спричинило збройні сутички. Конфлікт спалахнув з новою силою у 2008 році, коли за втручання Росії грузинські збройні сили було витіснено за межі обох республік. Самопроголошені республіки підтримує та визнає РФ, а також Венесуела, Нікарагуа, Вануату та Науру. Інші вважають їх частиною Грузії.

У 1974 році Туреччина вторглася на Кіпр у відповідь на спробу перевороту задля об’єднання острову із Грецією. Острів розділився на самопроголошену Турецьку Республіку Північного Кіпру та визнану у світі Республіку Кіпр на півдні країни, де проживають етнічні греки. Лідери двох територій проводять складні переговори щодо возз’єднання і висловили сподівання на вирішення конфлікту цього року.

Суперечка за Нагірний Карабах між Азербайджаном та Вірменією вилилася у масштабний військовий конфлікт, що тривав з 1992 по 1994 рік, після чого Азербайджан втратив контроль над цією територією. Формально цей регіон, де мешкають переважно вірмени, досі належить Азербайджану, але фактично перебуває під контролем вірменських військових. Періодично конфлікт загострюється, востаннє - у квітні 2016-го.

Місцевий фронт Полісаріо бореться за незалежність регіону з 1973 року - спочатку з Іспанією, а після того, як вона відмовилась від своєї колонії у 1975-му, з Марокко, якому відійшла Західна Сахара. У 1991 році за посередництва ООН в регіоні встановлено перемир’я, але обіцяний угодами референдум про незалежність досі не відбувся, і фронт Полісаріо періодично погрожує відновити бойові дії.

Суперечка за Кашмір триває з 1947 року, коли утворилися незалежні Індія та Пакистан. Після двох воєн між країнами, з кінця 1980-х років на індійських територіях, де мешкають переважно мусульмани, активізувалися сепаратистські терористичні угруповання. Індія звинувачує Пакистан у наданні зброї повстанцям. Емоційна суперечка є небезпечною, зважаючи на те, що обидві країни мають ядерну зброю.

Придністров'я - проросійська самопроголошена республіка на території Молдови. Частина території поблизу кордону з Україною відділилася від Молдови під кінець існування СРСР. Територіальна суперечка вилилася у військовий конфлікт у 1992-му, що завершився після втручання РФ. Аналітики вважають Придністров’я потенційною гарячою точкою, яку Росія використовує для утримання Молдови від зближення з ЄС.