Ситуація з дотриманням прав людини в окупованому Криму істотно погіршилася, констатували в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини.
Реклама
Ситуація з дотриманням прав людини в Криму в умовах російської окупації істотно погіршилася. Про це йдеться в тематичній доповіді "Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)", яку підготувало Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Доповідь оприлюднили в понеділок, 25 вересня.
За даними ООН, у Криму "зафіксовані тяжкі порушення прав людини, як-то свавільні арешти й затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження, катування і щонайменше одна позасудова страта". Жертвами сваволі російського державного апарату ставали кримчани різного етнічного походження, проте особливих утисків зазнали кримські татари, вказано в документі. Експерти також констатують, що на півострові також значно звузилися "можливості публічного прояву української культури та ідентичності".
Особливу увагу в ООН приділили автоматичному наданню російського громадянства мешканцям Криму. "Нав'язування громадянства жителям окупованої території можна прирівняти до примушення їх до присягання на вірність державі-супротивнику, що заборонено четвертою Женевською конвенцією", - пишуть автори доповіді. "Питання громадянства мало значний вплив на життя багатьох мешканців Криму", - констатував Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн.
Для покращення становища в галузі прав людини в Криму автори доповіді висловили 20 рекомендацій російському уряду. Серед цих рекомендацій - дотримуватися прав людини всіх жителів півострова, виконувати "зобов’язання, покладені на окупаційну державу відповідно до міжнародного гуманітарного права; забезпечети належний і безперешкодний доступу міжнародних місій із спостереження за ситуацією з правами людини й правозахисних неурядових організацій до Криму" тощо.
Експерти висловили рекомендації і для українського уряду. Серед них - "зняти всі обмеження свободи пересування до Криму та з Криму, які не є необхідними" та "спростити отримання документів про громадянський стан, освіти та інших державних
послуг жителями Криму".
Документ охоплює період з лютого 2014-го по вересень 2017 року. Органи влади РФ з кінця березня 2014 року не надають Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні доступу до Криму, тому члени місії проводили моніторинг із материкової частини України.
Вирок Ахтему Чийгозу: колонія суворого режиму за інакодумство (11.09.2017)
01:03
Три роки анексії: як кримські татари облаштувалися у Львові (16.03.2017)
02:44
This browser does not support the video element.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.