Критика на адресу низки країн міститься у щорічній доповіді Європейської Комісії, присвяченій торговельним бар'єрам. Вона побачила світ за лічені дні до проведення саміту Великої двадцятки у Санкт-Петербурзі. Як наголошується у документі, торік в усьому світі зросли ввізні мита. Особливо ж їх підняли у Росії, Бразилії, Аргентині, а також в Україні.

Стурбованість комісії ЄС викликало, зокрема, ухвалення Верховною Радою закону про утилізаційний збір з іномарок. Цей закон ідентичний тому, що його ухвалила Держдума Росії і що став об'єктом скарги Європейського Союзу до Світової організації торгівлі. На думку Брюсселя, запровадження цього механізму "дуже серйозно вплине на двосторонні відносини". Тому європейська сторона сподівається та очікує, що Україна зробить усе, аби цей норматив не набув чинності.

А ще, як наголошується у доповіді Єврокомісії, українські офіційні особи середньої ланки нещодавно висловили намір фінансово стимулювати покупців лише вітчизняних автомобілів. Це буде ще одним кроком, який суперечив би міжнародним торговельним правилам, вважають у Брюсселі.

Автомобілі, кокс та відновлювальна енергетика

Не менше непокоять європейських партнерів і останні рішення Києва щодо імпорту коксу та коксівного вугілля. Зокрема, Україна несподівано запровадила повну заборону імпорту коксу – Євросоюз був традиційним головним постачальником цієї продукції. Згодом заборону замінили квотою, розмір якої "значно нижче, ніж потрібно, зважаючи на комерційні відносини, які склалися", зазначається у доповіді. Україна намагалась обґрунтувати ці заходи міркуваннями охорони здоров'я та захисту довкілля. "Однак не слід робити це вибірковими, дискримінаційними кроками, спрямованими лише проти імпортних продуктів",- обурюються у Єврокомісії.

Також доповідь критикує законодавчі бар'єри для імпортної продукції у секторі відновлюваної енергетики. "Україна поки не продемонструвала свою готовність відреагувати на стурбованість ЄС",- кажуть у Єврокомісії. Ці та інші заходи ЄС вважає несумісними зі зобов'язаннями Києва як члена СОТ, а також із особливими відносинами, передбаченими Глибокою та всеохопною зоною вільної торгівлі (DCFTA).

Разом із Україною створено 150 нових бар'єрів

Коментуючи доповідь, комісар ЄС з питань торгівлі Карел де Ґухт заявив: "Ми усі знаємо, що у довгостроковій перспективі протекціонізм лише шкодить світовій економіці". Особливо у часи економічної кризи, додав він. Загалом доповідь присвячена діям 31 торговельного партнера ЄС. Упродовж року, що минув, з'явилось 150 нових перешкод у торгівлі - ввізних мит, субсидій для експортерів або особливих умов для вітчизняної промисловості на противагу іноземним конкурентам. Водночас лише 18 обмежувальних заходів у цей період було скасовано.

На запит DW співробітниця прес-служби єврокомісара з торгівлі Хелен Беннер повідомила, що Єврокомісія досі не подавала скарг на Україну до СОТ, і так само поки не застосовувала жодних санкцій. Однак Євросоюз, за інформацією Беннер, веде консультації із українською владою на двосторонньому рівні з метою скасування заходів, що обмежують торгівлю.