Раптові перевірки житла поліцією та СБУ, контроль за пересуванням, шпигування та масовий збір персональних даних - усе це чекає на тих втікачів із Криму та Донбасу, які претендують на соціальну допомогу від держави. Нові правила нарахування державної допомоги для вимушених переселенців правозахисники називають апогеєм дискримінації.

Матраци під міністерством

- На президентських виборах я виконувала обов'язки голови виборчої комісії в Донецьку,- 62-річна Зінаїда Москалюк, колишній металург, вмощує хворі ноги на кількох скатаних матрацах,- Щоправда недовго - почалися погрози, стеження, довелось тікати. 8 травня вже була в Києві, думала на пару тижнів, а от і дотепер тут.

Улітку 2014-го Зінаїда Петрівна кілька днів жила на вулиці, працювала двірником, ночуючи у підвалі, консультувала таких, як і вона, втікачів від війни. Зараз живе в гостелі, відпрацьовуючи проживання адміністраторкою. Та через хворобу виконувати роботу важко, а пенсії в 1200 гривень не вистачить ані на житло, ані на лікування.

- Та ще й із зими її то платять, то не платять. От місяць тому прийшла СМС, що мені недоплатили 880 гривень. З собезу приходили, перевіряли, чи дійсно я там живу. А я кажу: ви подивіться, хіба то життя?

Від понеділка Зінаїда Петрівна разом із ще кількома переселенцями живе в центрі столиці, ночуючи просто на сходах, що ведуть до будівлі міністерства соціальної політики. Таким чином активісти громадського руху "Земляки" вимагають від держави поновлення виборчих прав переселенців, забезпечення житлом та головне - скасування ухваленої минулого тижня постанови уряду про здійснення соцвиплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Полювання на "мафію"

Наприкінці минулого року тодішній міністр соціальної політики Павло Розенко несподівано оголосив: велика кількість переселенців, які отримують в Україні пенсії та іншу соціальну допомогу, насправді проживають у так званих "ДНР" та "ЛНР", а тому уряд має провести верифікацію виплат. У лютому до місцевих управлінь соціального захисту почали надходити листи від мінсоцполітики із складеними в СБУ та Прикордонній службі списками осіб, які начебто не проживають за місцем отримання реєстрації ВПО. Занесеним у такі списки відмовляли у продовженні чи переоформлені довідки переселенця та призупиняли соціальні виплати "до закінчення перевірки".

19 лютого Розенко заявив про призупинення виплат 150 тисячам осіб, яких міністр назвав "псевдопереселенцями" й "мафією". За п'ять місяців перевірок без пенсій залишились близько 450 тисяч осіб, із них, за даними на червень, лише 90 тисяч змогли довести своє право на отримання допомоги. За даними мінсоцполітики, у країні зареєстровані близько 1,8 мільйона ВПО, із них 820 тисяч осіб призначена соціальна допомога.

Проблем із реєстрацію та отриманням виплат додали і зміни до закону "Про забезпечення прав і свобод ВПО", ухвалені в січні. "Закон скасував обов'язкові відмітки Державної міграційної служби (ДМС) про реєстрацію за місцем проживання в довідках переселенців,- пояснює юристка благодійної організації "Восток SOS" Альона Лунева. - Однак урядовий порядок взяття переселенців на облік вимагав цих відміток. Вийшла колізія: ДМС не ставила відміток, бо це не передбачено законом, а управління соцзахисту не реєструвало переселенців, бо не було відміток".

"Порятунок" від уряду

Минулого тижня Кабмін урешті-решт привів постанову "Про облік ВПО" до вимог закону: була скасована норма про відмітку ДМС, сама довідка переселенця стала фактично безстроковою. "Перепони для виплат допомоги знято", - відзвітувала прес-служба уряду. Однак інший документ, ухвалений того самого дня, став справжньою несподіванкою для переселенців. Ним затверджувались порядки призначення, скасування та контролю за соцвиплатами.

Відтепер для ухвалення рішення про допомогу, управління соцзахисту повинні будуть проводити перевірку фактичного місця проживання родини, за результатом якої складати акт матеріально-побутових умов, який мають підписати усі повнолітні члени родини. Якщо хоча б одного з дорослих під час перевірки не буде вдома і протягом наступних шести днів він не з'явиться для ідентифікації, управління соцзахисту має запитати у Прикордонної служби про виїзд цієї особи за кордон чи на непідконтрольні уряду території. У разі відсутності людини протягом 60 діб виплати будуть скасовані, поновити їх вдасться не раніше, ніж через два місяці.

Подібні перевірки управління соцзахисту проводитимуть щопівроку. Однак переселенців контролюватимуть не тільки вони: спеціальні робочі групи із представників МВС, СБУ, ДМС, Пенсійного фонду отримують право проводити подібні позапланові перевірки в разі підозри про зміну місця проживання переселенця або його повернення на непідконтрольну територію. Джерелами такої підозри можуть бути офіційна інформація правоохоронців, органів влади чи навіть доноси волонтерів та звичайних громадян.

Правозахисники стверджують, зазначений порядок не тільки йде в розріз із законом про захист переселенців, а й взагалі суперечить Конституції. "Норма про обов'язкову реєстрацію в разі зміни місця проживання протягом 10 днів - пряме обмеження свободи пересування. Процедура перевірок поліцією та СБУ є просто принизливою,- обурюється Альона Лунева. - Та і взагалі наявність окремого для переселенців порядку призначення неспеціалізованих виплат - пенсій, допомоги по догляду за дитиною, субсидій - є відвертою дискримінацією".

"Вибачайте, така ситуація"

14 червня на акцію протесту під Кабміном, організовану "Восток SOS" та ще кількома громадським організаціями, зібралося близько 300 людей. Вимагаючи скасування нових правил, учасники роздавали наліпки з написом "Переселенець". Кілька людей тримали плакати з карикатурами на колишнього очільника мінсоцполітики, а нині віце-прем'єра Павла Розенка.

Заступник міністра соцполітики Віталій Мущинін намагався переконати протестуючих, що перейматися рано - поки нові правила ще не вступили в силу. Однак офіційна публікація постанови на сайті уряду в понеділок по суті означає, що документ вже діє. "Одночасно із ухваленням цих постанов уряд створив робочу групу щодо їх доопрацювання, - пояснював заступник міністра під вигуки "Ганьба!". - Давайте не галасувати, а зустрічатись, щось роз'яснювати, щось виправляти. Вибачайте, така ситуація".

"Обурює, що знову все ухвалюється за спиною в людей. Ніякого обговорення нових порядків з громадськістю не було,- скаржиться Альона Лунева. - Це стає для мінсоцу звичною практикою: по якихось малозначущих речах вони демонструють видимість співпраці, а по дійсно важливих - жодного діалогу до ухвалення немає".