Ідея енергоефективності, судячи з усього, докотилась і до великих гірничо-металургійних комбінатів в Україні. Так, одне з найпотужніших українських підприємств галузі "Донецьксталь" погасив мартенівські печі та вкладає гроші в нове електросталеплавильне виробництво. "Реконструкція, яка здійснюється зараз на металургійному комбінаті, дозволить як мінімум вдвічі скоротити енергоспоживання й зменшити шкідливі викиди в атмосферу", - розповідає перший заступник генерального директора "Донецьксталь" Михайло Ілляшов.

Інший приклад - Єнакіївський металургійний завод. Це підприємство, що входить до "Метінвест холдингу" споруджує нову аглофабрику. Партнером проекту виступає німецько-австрійська компанія "Siemens VAI" . На черзі повна реконструкція аглофабрики, що обслуговує металургійні заводи Маріуполя - "ММК ім. Ілліча" та "Азовсталь". "Сучасні аглофабрики будуть у кілька разів менш енерговитратними, водночас у чотири рази продуктивнішими, а викиди пилу скоротяться в сім разів. Таким чином значно поліпшиться і екологічна ситуація в промислових містах", - зазначає представник "Метінвест Холдингу" Владислав Білоус.

Ілляшов і Білоус виступили на Міжнародному інвестиційному форумі, який нещодавно відбувся в Донецьку. На конференції зустрілися представники великого бізнесу, політики та експерти, аби разом обговорити можливості модернізації важкої промисловості за допомогою впровадження енергоощадних технологій.

Перші зрушення

За останні п’ять роки інвестиції українського бізнесу в енергоощадні технології виросли вдвічі, а то й втричі, повідомила DW заступник голови громадського об’єднання "Українсько-німецький форум" Тетяна Степанкова. Вона переконана, що подібні інвестиції доволі швидко окупаються й мають великий ефект. Інакше українські підприємства не витримають конкуренції на світових ринках, ані за якістю, ані за ціною, застерігає вона.

Також директор донецького філіалу Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Макогон вважає, що в цьому питанні в Україні нарешті вдалось зрушити камінь з місця. За його словами, середній показник зниження енергоємності виробництва в світовій економіці в минулому році склав 1,2 відсотка, водночас темпи зниження енерговитрат в українській економіці становили 1,8 відсотка.

Утім, слід розуміти, що така позитивна динаміка відбувається на тлі величезної енергоємності української промисловості. За рівнем енергоємності виробництва Україна лідирує в Європі і обіймає п’яте місце в світі, нагадав у розмові з DW голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. В умовах постійного подорожчання енергоносіїв такі показники не налаштовують на особливий оптимізм. Отже, Україні треба ще дуже добре розігнатися, аби наздогнати інші країни.

Попереду ще чимало роботи

"Те, що сьогодні демонструють українські підприємства в сфері енергоефективності, я назвав би "сталою тенденцією точкових заходів". Незалежно від часткових модернізацій, в цілому ж виробництво є фізично та морально застарілим", - сказав Кендюхов. На його думку, для розвитку енергоефективної економіки треба піклуватися не тільки про традиційну галузь - гірничо-металургійний комплекс, а створювату нову виробничу базу, орієнтовану на перспективні ринки.

Подібної думки дотримується й Макогон з Національного інституту стратегічних досліджень. Свої сподівання експерт пов'язує й з угодою про асоціацію з ЄС. У разі підписання документу, Україна змушена буде прискорити перехід на передові стандарти, сказав він DW. Адже після підписання угоди Україна має впровадити десятки директив тільки по енергозбереженню та, відповідно, захисту навколишнього середовища. І ці стандарти дуже жорсткі.