В Україні однією з найбільш дискримінованих груп населення є вимушені переселенці з Криму та Донбасу. Про це свідчать результати дослідження "Українські ландшафти дискримінації", проведеного в січні-лютому 2016 року фахівцями інформаційного центру "Майдан Моніторинг" і дослідницького бюро Sociologist за підтримки Єврокомісії. Дослідження охоплювало соціальні, національні та сексуальні меншини і ставлення до них з боку суспільства.

Патріотам адаптуватись легше

Серед видів дискримінації переселенці найчастіше називали труднощі з пошуком роботи, винайманням житла, медичним обслуговуванням та влаштуванням дітей до шкіл та інших навчальних закладів. При цьому дослідники зазначили, що ставлення до переселенців відрізняється в залежності від регіону. "Перше, що ми зрозуміли у спілкуванні з переселенцями, це необхідність підтримки їхньої соціальної та громадської активності, без чого не відбувається їхньої адаптації на нових місцях", - сказав один з авторів дослідження Віталій Юрасов із дослідницького бюро Sociologist.

Соціолог зазначив, що люди з активною проукраїнською позицією більш успішно пристосовуються до нових умов і знаходять своє місце в соціумі. Натомість ті, хто втік від жахів війни на Донбасі й не має виразної проукраїнської позиції, відчувають гострий дефіцит соціальних груп, з якими вони могли би "говорити однією мовою". "Не лише на Заході України, а й на Сході близькі до переселенців волонтерські організації мають громадську позицію. А ті, хто цієї позиції не має, дуже важко вмонтовуються в суспільство, їх важко знайти, дослідити їхні настрої, - розповів Юрасов. - І коли ми проводили з ними інтерв'ю, вони здебільшого мовчать".

Він вважає, що громадянську позицію в таких людей необхідно формувати, "інакше це загрожує соціальним провалом". Тим більше, що українське суспільство готове до інтеграції переселенців. Лише 27 відсотків опитаних громадян вважають, що переселенці та інші меншини поводять себе негідно. "Це дуже незначний показник", - сказав Юрасов. Адже 76 відсотків опитаних вважають, що переселенцям із Криму та Донбасу треба допомагати.

Спільні проблеми

Згідно з даними дослідження, 24 відсотки українців розрізняють переселенців з Криму і Донбасу, а 20 відсотків вважають, що права переселенців з Донбасу мають бути обмежені. Ще 16 відсотків учасників опитування виступають за обмеження свободи слова переселенців з Донбасу чи тих, хто там досі живе.

"На Західній Україні позитивно сприймали першу хвилю переселенців з Криму, бо вони були виразно проукраїнськи налаштовані", - зазначає Юрасов. Симпатії до переселенців з Криму другої хвилі, за його словами, були дещо меншими. "А останні хвилі переселенців з Донбасу викликають роздратування в частини населення, особливо переселенці-чоловіки, яких там хочуть бачити не в тилу, а на фронті", - додає соціолог.

Більш однорідне ставлення до переселенців з Донбасу спостерігається на Сході України, "де люди частіше зіштовхуються з тими, хто змушені були переселитися", відзначив Юрасов. Але у цьому регіоні виникає й більше непорозумінь, тому що переселенців часто сприймають як конкурентів на ринку праці. В цілому ж і переселенців, і решту жителів всієї України об'єднує загальне незадоволення тим, як держава здійснює соціальний захист усіх українських громадян.

Цей висновок наочно продемонструвала низка протестів, до яких вдалися переселенці в Києві останніми днями. Частина з них влаштувала цілодобове пікетування міністерства соціальної політики. А у вівторок, 14 червня, близько 200 переселенців вийшли на пікет "За ваші і наші права" перед будівлею Кабміну з вимогами зменшення контролю за вимушеними переселенцями, а також проти незахищеності в соціальній сфері, заплутаної системи оформлення соціальних виплат та отримання пенсій. "Щоби зараз отримати пенсію, треба пройти всі кола пекла. Жорстко контролюється переміщення переселенців по державі. Якщо так буде тривати і далі, то станеться соціальний вибух", - заявила журналістам юристка громадської організації "Крим SOS" Вікторія Савчук.