1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Дослідження: Суди в Україні діють з обвинувальним ухилом

Дмитро Прокопчук28 липня 2016 р.

Асоціація правників України та фундація "Відкритий діалог" розробили рекомендації для боротьби з надмірно тривалим утриманням сотень людей у слідчих ізоляторах.

Лук'янівський СІЗО в Києві
Лук'янівський СІЗО в КиєвіФото: T. Shulimova

Прокурори в Україні за будь-яку ціну добиваються обвинувального вироку, а суди працюють з обвинувальним ухилом. Такого висновку дійшли автори дослідження, проведеного Асоціацією правників України та фундацією "Відкритий діалог". Результати дослідження щодо причин тривалого тримання осіб у слідчих ізоляторах були опублікувані в четвер, 28 липня.

Ситуація в СІЗО

Дослідники наголошують, що станом на квітень 2016 року в СІЗО України перебували 538 осіб, яких утримували там понад рік, а також 420 людей, яких утримували понад два роки. "У нашому дослідженні розглянуто 18 справ, по яких особи трималися або тримаються в СІЗО протягом чотирьох-семи років, а то й восьми та десяти років. У цих справах тримання під вартою зазвичай використовується з метою вибивання явки з повинною шляхом тортур чи тиску", - пояснює в коментарі DW один із авторів дослідження Ігор Савченко.

За його словами, більшість осіб, які довго утримувалися в СІЗО, виходять звідти, маючи проблеми зі здоров'ям. В окремих випадках люди помирають в СІЗО, так і не дочекавшись рішення суду. У дослідженні йдеться також про порушення стандартів утримання людей в ізоляторах: недостатню кількість площі на одну людину (лише 2,5 квадратних метра), зловживання "заходами фізичного впливу", приниження ув'язнених, антисанітарні умови утримання, неналежне харчування та медичну допомогу.

Автори дослідження наголошують, що попри законодавчі зміни, зокрема запровадження у 2012 році поняття "розумних строків кримінального провадження", державна система продовжує діяти за інерцією.

Побороти обвинувальний ухил

У дослідженні міститься низка рекомендацій, адресованих Верховному суду України, генпрокурору, Верховній Раді та омбудсмену. Більшість цих рекомендацій спрямовані на подолання "обвинувального ухилу" прокуратури й судів. "Наприклад, згідно з КПК (Кримінальним процесуальним кодексом. - Ред.), прокурори мають право відмовитись від направлення справи до суду або відмовитись від обвинувачення, якщо немає доказів провини. Але на практиці прокурори цього не роблять, бо бояться дисциплінарних покарань. Тому до КПК бажано ввести положення, яке б забороняло керівникам прокуратур карати прокурорів за такі рішення", - пояснює Савченко.

За його словами, у минулому році прокурори відмовлялися від державного обвинувачення менше ніж в одному відсотку випадків. Асоціація правників України планує опублікувати деталізований звіт свого дослідження у серпні 2016 року.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW