Deutsche Welle: Пане Топгофен, яку роль для боротьби з тероризмом відіграють самостійні зловмисники?

Рольф Топгофен: Якщо окремо взятий зловмисник дійсно належить до салафістів чи джихадистів, тоді ми маємо справу з поведінковою моделлю "самотнього вовка". Так як він не здійснює тісної співпраці з конкретними угрупованнями, жодних ознак заздалегідь спланованих злочинів не буде, а напад у такому випадку буде раптовим.

У колах правоохоронців уже давно є побоювання, що поодинокі терористи поряд із організованими терористичними угрупованнями становлять велику загрозу. Особа, яка не перебуває на обліку спецслужб або поліції, діє як "бомба уповільненої дії". Саморадикалізація може неконтрольовано відбутися в будь який момент, а діям, які послідують за нею, важко або неможливо запобігти.

Яким чином служби безпеки намагаються вийти на таких терористів?

Багато ісламських центрів Німеччини, особливо у великих містах, перебувають під наглядом. Угруповання є відомими. Спостереження ведеться також за особами, які становлять потенційну загрозу, тобто за людьми, погляди або дії яких межують з екстремізмом. Поодинокі зловмисники можуть бути відомими поліції лише в тому випадку, якщо вони раніше вдавалися до екстремістських заяв чи дій у межах чи поза межами конкретного угруповання. В іншому ж випадку вони залишатимуться абсолютно непоміченими.

Чи мали місце випадки терористичних актів зловмисників-одинаків у Німеччині?

Особа, яка радикалізується "в тихому куточку" і планує напад, є справжнім жахіттям для служб безпеки. Щось подібне сталося у 2011 році. Ніхто не очікував, що раніше не підсудний на той момент 21-річний виходець із Косова Арід Ука застрелить у Франкфуртському аеропорту двох американських солдатів пострілами в голову і ще двох важко поранить. Це був перший ісламістський терористичний акт у Німеччині, якому не змогли запобігти.

Що відомо про поодиноких нападників, які мають ісламістські мотиви?

Вони у розпачі. Вони не бачать для себе перспектив працевлаштування або отримання професії. Деякі з них не можуть інтегруватися в суспільстві. Вони діють просто з відчаю. І саме через це такі особи також легко відгукуються на пропозицій ісламістських терористичних організацій.

Чи поширюють терористичні організації інструкції для поодиноких виконавців в інтернеті? Чи дають такі матеріали змогу визначити потенційних злочинців і передбачити, хто або що може стати об'єктом атаки?

Ісламістські лідери часто закликають: беріть те, що трапиться вам на очі, - ніж або автомобіль - і наїжджайте на групи людей, вбивайте, як вам заманеться. Тенденція зводиться до малих груп та простих засобів, які все ж мають широкий вплив. Через це усі місця масового скупчення людей вважаються особливо небезпечними.