Кульмінацією загалом радше нецікавої передвиборної кампанії була телевізійна дуель між лідером Громадянської платформи Дональдом Туском і очільником партії Право і справедливість прем’єр-міністром Ярославом Качинським. Більшість оглядачів центральних польських видань явним переможцем теледебатів назвала лідера Громадянської платформи. Насамперед Туск критикував Качинського за те, що його уряд нездатен запропонувати перспективи молодим полякам:

„За два роки, поки при владі Ваш уряд, два мільйони поляків зробили вибір на користь ліберальної економіки. Але, на жаль, не у нас, а в Ірландії, Шотландії, Англії та Іспанії. Поляки, як і жителі багатьох інших країн, подаючись закордон, тікають від соціалізму, бо вони хочуть жити у ліберальній країні. За два роки вашого урядування ми маємо найгірші у новітній історії відносини із Німеччиною і Росією. Це результат Вашої жахливо некомпетентної дипломатії. Ви демонструєте непоступливість у відносинах із цими великими партнерами. Дивно лише, як Ви у той самий час прогинаєтеся під справжньою імперією – перед Сполученими Штатами Америки“.

„Відбери у бабці паспорт”

За кілька днів до голосування ліберали провели масштабну смс-кампанію. Мільйони поляків отримали на свої мобільні телефони короткі текстові повідомлення "Zabierz babci dowód" або „Відбери у бабці паспорт”. Старші люди у провінції вважаються базовим електоратом національно-консервативної партії братів Леха і Ярослава Качинських. Близнюки обіцяють людям похилого віку, які найбільше втратили внаслідок економічних і політичних перетворень 90-их років, відстояти їхню гідність і відродити у Польщі традиційні католицькі цінності.

"Четверта республіка". Поки без особливих успіхів

Із приходом до влади два роки тому брати Качинські проголосили „четверту республіку”, яка прийшла на зміну посткомуністичній Польщі, що мала історичну назву „третя республіка”. Одним із центральних завдань близнюків була боротьба із „корумпованими посткомуністичними чиновниками”. Для цього навіть було створене спеціальне відомство при уряді. Критики звинувачують Качинських у зловживанні цим „антикорупційним бюро”, яке вони буцімто використовували насамперед у боротьбі зі своїми політичними опонентами. Опозиція закидає урядові, що замість розвитку економіки і розв’язання нагальних проблем країни Качинські займалися „полюванням на відьом” і популістським заграванням із католиками. Брати, приміром, знов і знов роздували у суспільстві полеміку на тему запровадження більш жорсткої заборони абортів.

Чи скористається опозиція шансом?

Політична криза і відсутність переконливих результатів діяльності уряду дали опозиції шанс. Утім, від нового уряду не варто багато очікувати, вважає відомий публіцист Славомір Щираковський:

„Переможцем, яким би не був кінцевий результат виборів, знову може виявитися партія „Право і справедливість”. Ми живемо у країні, де немає дієвої опозиції. Це значно більша проблема, ніж правий популізм. Адже правий популізм ми могли би легко здолати, якби ми мали зрілий політичний клас. А так Польща стоїть перед вибором з двох зол: повертатися до несправедливої „третьої республіки”, або далі жити у цьому бридкому, неестетичному, популістському проекті під назвою „четверта республіка”, - констатує Щираковський.

Криза, можливо, лише починається

Дострокові вибори навряд чи дадуть можливість розв’язати політичну кризу в країні, кажуть скептики. Не дарма напередодні голосування прем’єр-міністр Ярослав Качинський попередив, що в разі перемоги лібералів на чолі із Дональдом Туском, діяльність його уряду може блокуватися з боку президента:

„Суперечка між урядом і президентом – це найгірше, що може трапитися польському народові. Отже, хоч би із цієї причини Дональд Туск не має стати польським прем’єром”, - застерігає Ярослав Качинський, натякаючи на непоступливість близнюка Леха.

Отже, за одні вибори полякам Качинських все одно не позбутися. Дострокові вибори можуть виявитися не кінцем, а лише початком політичної кризи.