Після того, як іспанський парламент відхилив проект бюджету уряду, прем'єр-міністр країни Педро Санчес оголосив про відставку свого Кабінету і призначив дострокові парламентські вибори на 28 квітня. За їхніми результатами має бути сформований новий уряд країни. Санчес обіймав свою посаду лише вісім місяців. Тим, що він узагалі її отримав, політик завдячує помилкам, допущеним попереднім урядом. Адже за результатами останніх парламентських виборів його політична сила - Іспанська соціалістична робітнича партія (ІСРП) - узагалі-то була серед тих, хто зазнав поразки. Нині ж Іспанія знову переживає урядову кризу. Її причини й передумови - в матеріалі DW.

Меншість взяла владу у свої руки

У червні 2018 року главі уряду Іспанії висловили вотум недовіри - подібне сталося вперше в сорокарічній історії демократичної Іспанії. Тодішній консервативний прем'єр-міністр Маріано Рахой мусив піти з посади. Пропозицію соціалістичної ІСРП підтримали 180 із 350 депутатів іспанського парламенту. Уряд очолив лідер цієї політичної сили Санчес.

Соціалісти запропонували висловити урядові вотум недовіри у відповідь на рішення суду в корупційному скандалі довкола партії Рахоя. Суд зобов'язав Народну партію виплатити штаф сумою 245 тисяч євро. Численні колишні високопосадовці цієї партії отримали подекуди тривалі тюремні терміни.

Окрім соціалістів за вотум недовіри Рахою проголосували також представники лівопопулістської партії "Подемос" та численних регіональних партій - у тому числі й каталонських та баскських. Саме за підтримки цих партій Санчес керував урядом меншості. Адже його політична сила не має навіть чверті місць у парламенті. Голосування щодо бюджету на 2019 рік мало стати першим великим випробуванням для Санчеса - і тепер саме каталонські депутати спричинили чергову урядову кризу.

Боротьба за незалежність Каталонії: віднайти слова

У 2017 році каталонські сепаратисти провели референдум про незалежність регіону. Центральний уряд у Мадриді оголосив плебісцит незаконним та розпустив парламент і уряд Каталонії, запровадивши пряме управління регіоном. Діалог двох таборів здавався неможливим. Лише після зміни у вищих ешелонах влади тон між Мадридом і сепаратистами в Каталонії змінився. У липні 2018 року Педро Санчес прийняв каталонського регіонального президента Кіма Торру в урядовому палаці в Мадриді. Оголошена мета: зближення обох сторін. Це була перша подібна зустріч за останні два роки.

Політики домовилися відродити двосторонню комісію, яка не збиралася з 2011 року. Після зустрічі Торра заявляв про початок нового етапу. "Ми говорили про все. І це перший раз за тривалий час, коли можна говорити про все", - зазначив він. "Політична криза потребує політичного розв'язання", - написав Педро Санчес за результатами зустрічі у Twitter - іспанською і каталонською.

Сепаратисти визначили долю уряду

Однак нині сепаратистам у Каталонії обіцянок Санчеса вже не достатньо. Вони вимагають права на самовизначення. Багато з них у достроковій перспективі все ще прагнуть до державної незалежності. Під час голосування за бюджет вони дали вихід своєму гніву і таким чином долучилися до краху уряду Санчеса.

Як зазначають в урядових колах, прем'єр-міністр рахувався з таким розвитком подій. Невдовзі після провального голосування він призначив нові вибори, які узагалі-то мало би відбутися лише у 2020 році.

Іспанський прем'єр пішов на цей крок попри те, що проведення нових виборів зараз не надто вигідне для соціалістів. За даними останніх опитувань, ІСРП та її союзники і цього разу не отримають більшості в іспанському парламенті. Натомість колишня коаліція консервативної Народної партії за участі лібералів та правих популістів могла би сформувати більшість.

Куди прямує Іспанія?

Іспанія перебуває в напруженій ситуації. Незадоволення серед населення країни значне. На вихідних у Мадриді близько 45 тисяч людей вийшли на акцію протесту проти уряду. Багато громадян були незадоволені тим, що Санчес попри свої обіцянки після вступу на посаду цілих вісім місяців не призначав нових виборів. 

Питання Каталонії також ще далеко не вирішене. Суд над 12 провідними представниками руху за незалежність регіону триває. Дев'ятьом із них загрожують тривалі терміни ув'язнення за звинуваченнями у "заколоті" та розтраті державних коштів. 

Хто б не став на чолі нового уряду за результатами дострокових виборів, йому належатиме подолати глибокий розкол між різними політичними таборами всередині країни. Щонайменше у випадку з упевненим у своїх цілях рухом за незалежність Каталонії це буде непросто.