Незважаючи на усі міжнародні зусилля, Юлія Тимошенко мусить і далі чекати свого звільнення. У четвер та п'ятницю у Києві побувала ціла когорта європейських політиків, щоб прискорити вирішення питання напередодні ключового саміту в Вільнюсі. Однак урядовий літак німецького міністра закордонних справ Ґідо Вестервелле вирушив з Києва до Берліна без Тимошенко на борту, хоч у лайнері було не одне вакантне місце, підкреслюють німецькі оглядачі. Втім, у спостерігачів склалося враження, що після дводенного візиту глави німецької дипломатії Ґідо Вестервелле до України вихід на волю політичної діячки став трошечки більш ймовірним.

Незважаючи на проведені ще у четвер переговори із представниками як влади, так і опозиції, міністр закордонних справ Німеччини залишився ночувати в Києві. Однак, усупереч деяким очікуванням, до Харкова він наступного дня не полетів. У п'ятницю він зустрівся з донькою ув'язненої Тимошенко, а також узяв участь у конференції "Шлях назустріч Східному партнерству". Там він разом з єврокомісаром Штефаном Фюле пояснив переваги європейського шляху, обраного Україною, та розповів про наявні перешкоди.

Вестервелле заявив, що ФРН та Україна мають спільну історію та належать до спільної європейської культури. Також він сказав, що Берлін підтримує досягнення у перспективі безвізового режиму для українських громадян.

Проблема Тимошенко

На думку Вестервелле, часу, що лишився до підписання угоди про асоціацію Україна-ЄС у Вільнюсі, досить, аби Київ встиг виконати всі невирішені досі передумови цього підписання. "Бог мав сім днів для створення світу, тому 48 днів для України має бути достатньо", - зазначив Вестервелле. Він ще раз нагадав, що в ЄС очікують завершення Києвом реформ прокуратури, виборчого законодавства та судочинства. А також припинення вибіркового правосуддя та звільнення Юлії Тимошенко.

Тим часом віце-спікер Європарламенту Яцек Саріуш-Вольскі, який також брав участь у міжнародній конференції, застеріг, що ЄС може і не підписати угоду про асоціацію з Україною, саме через невиконання умови про звільнення Юлії Тимошенко. При цьому він підкреслив, що тут йдеться не про долю окремої людини, а про спільні європейські демократичні цінності. І додав, що ЄС "не зможе прийняти до себе країну, яка не поважає принципи демократії, і Києву слід знати про це".

Надія не лише для України

Водночас віце-спікер Європарламенту визнав, що Україна найбільше серед країн Східного партнерства просунулася в напрямку зближення з ЄС. Приклад України він вважає важливим для решти країн Східного партнерства. "Для України дуже важливо зрозуміти, що вона несе відповідальність не лише за свою долю, але й за долю цілого регіону", - зазначив Саріуш-Вольскі.

Як і решта промовців, він наголосив на тому, що підготовлена до підписання угода про асоціацію та зону вільної торгівлі Україна-ЄС є історичним шансом для обох сторін. Віце-спікер нагадав, що ця угода не має аналогів за своїм обсягом і на 90 відсотків може запрацювати ще до її ратифікації всіма парламентами країн ЄС.

Саріуш-Вольскі не приховував того, що, попри рішення Європарламенту сприяти підписанню угоди про асоціацію з Україною, "дуже багато" країн ЄС мають сумніви щодо цього. Розвіяти ці сумніви, вважає він, Київ може тільки виконанням попередніх умов, для чого лишилося дуже небагато часу.

Європейські політики вважають, що в ідеалі рішення про підписання угоди з боку ЄС мало б бути схвалене міністрами закордонних справ 21 жовтня. Однак якщо до цього часу прогресу в справі Тимошенко не намітиться, то в Києва та Брюсселя залишається ще один, останній, термін – 18 листопада. "Але тоді може вже виявитись запізно", - застеріг віце-спікер Європарламенту Саріуш-Вольський. До речі, на жовтневій Раді міністрів Німеччину ще представлятиме Ґідо Вестервелле, а у листопаді – ймовірно, вже зовсім інша людина. Адже партія ВДП, членом якої він є, програла на виборах і вже не буде учасником урядової коаліції.

Під час Національного круглого столу з питань євроінтеграції України, що відбувся у Верховній Раді по завершенні конференції, Штефан Фюле похвалив українських депутатів за прогрес в ухваленні євроінтеграційних законопроектів. Водночас він закликав не баритися з тими, які ще чекають на розгляд. Парламент вже попередньо схвалив законопроект про внесення змін до Конституції щодо незалежності суддів. Закон про вибори депутатів парламенту, за словами голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, вже зареєстрований в парламенті і буде розглянутий на найближчих пленарних засіданнях. А законопроект про прокуратуру ще чекає на висновки експертів Венеціанської комісії.