1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

До Києва - за ниркою

Дмитро Каневський, Євген Тейзе24 липня 2007 р.

Ізраїльська поліція розслідує діяльність міжнародної мережі торгівців людськими органами. За інформацією правоохоронців, операції проводилися в Україні. Однак притягнути ділків до відповідальності буде непросто.

Фото: BilderBox

Початок цій гучній справі поклало звернення 30-річної жінки до поліцейського відділку. За словами жінки, вона щойно повернулася з Києва, де в одній із приватних лікарень пройшла операцію із видалення нирки, проте так і не отримала обіцяних посередниками 30 тисяч доларів.

За здорову нирку клієнт платить до 150-и тисяч доларів

Правоохоронці вийшли на слід підозрюваних за оголошеннями у російськомовних та арабськомовних газетах. Впродовж кількох тижнів слідчі відстежували схему роботи угруповання: хтось відповідав за медичні обстеження, інші за оформлення українських віз, авіаквитків та координацію дій зі спільниками в Україні, а хтось за знайдення покупця, якому пропонували придбати здорову нирку за 150 тисяч доларів. Між тим, потенційні донори, зазвичай люди бідні, проходили медичне обстеження в ізраїльських шпиталях. Відібрані й здорові кандидати вирушали до Києва, де, як припускає поліція, українські спільники угруповання доправляли донорів до однієї із приватних лікарень. Там, власне, і здійснювалася операція із видалення нирки та подальшої трансплантації.

За словами підполковника ізраїльської поліції Ліора Бокера, викрити злочинців вдалося за допомогою таємного агента, який вдавав потенційного донора:

"Агент успішно пройшов усі обстеження і перевірки, домовився про грошову винагороду і пройшов усі етапи аж до моменту, коли він прибув на літовище, аби вилетіти до України".

Саме в аеропорту було заарештовано двох членів угруповання, які мали супроводжувати чергового "донора" до Києва. Одночасно, у ході спеціальної операції поліція затримала ще сімох членів банди. Серед затриманих – двоє професійних лікарів і медперсонал.

Затримані незабаром можуть опинитися на волі

Поліція просила окружний суд Назарета, що розглядав цю справу, подовжити на 15 діб утримання підозрюваних під арештом, до закінчення розслідування. Одначе, суд обмежився винесенням персональних строків, починаючи від двох діб. Отже, одна з підозрюваних, яка за даними поліції виконувала роль секретарки угруповання, вже у середу вийде на волю.

Ізраїльська юриспруденція, тим часом, б’ється над непростим питанням: чи можна торгівлю органами прирівняти до торгівлі людьми? Відсутність в Ізраїлі спеціального закону про заборону торгівлі органами, який би враховував усі етичні і правові норми, ускладнює переслідування осіб, які провадять транснаціональний донорський бізнес. Лізі Фройнд, адвокат одного з підозрюваних, впевнена, що складу злочину у діях членів цього угруповання немає:

"Тут не йдеться про торгівлю людьми! Немає в Ізраїлі закону, який би забороняв донорство органів, навіть за гроші. Те саме стосується й України. Усі, хто звертався робили це добровільно й з власного бажання".

Правники, що представляють інтереси підозрюваних, не приховують того, що захисну лінію вибудовуватимуть саме на прогалинах ізраїльського та українського законодавства. Адвокат Еран Авіталь пояснює:

"На Україну дія закону [про заборону торгівлі людськими органами] не поширюється. Отже, там дозволено торгувати людськими органами", - стверджує Авіталь.

Тим часом, поліція Ізраїлю продовжує слідчі дії й прогнозує, що йдеться лише про верхівку айсбергу, тож у цій справі будуть подальші арешти. Як повідомив речник ізраїльської поліції Мікі Розенфельд, матеріали справи передано українським колегам для проведення паралельного розслідування.

Україна як слід не протидіє торгівлі органами

Два роки тому Україна вже була в епіцентрі резонансного скандалу, пов’язаного з торгівлею людськими органами. Тоді співробітників одного з пологових будинків Харкова підозрювали у причетності до зникнення немовлят, яких, як припускають правозахисники, могли вбивати для клінічних цілей. Тоді на цю справу звернули увагу представники Ради Європи. Україну для розслідування обставин справи відвідувала депутат ПАРЄ від Швейцарії Рут-Ґабі Вермут-Манґольд. Справу харківських лікарів так і не було розслідувано. Однак вже тоді представник Ради Європи закликала Україну якнайшвидше ухвалити зміни до законодавства, аби більш ефективно протидіяти злочинному бізнесу. Але за два роки нічого зроблено не було, розповіла „Німецькій хвилі” експерт з правових питань правозахисної організації „Ла Страда – Україна” Мар’яна Євсюкова:

„Законодавство України в цьому напрямку є недосконалим і дійсно потребує змін. Але, на жаль, останнім часом такі зміни не були представлені на розгляд Верховної Ради. На даний час у нас в цьому полі діє дві основні статті кримінального кодексу – це статті 143 та 144. Але стаття 143, в якій саме йдеться про трансплантацію органів, передбачає, що покарання встановлюється для людини, яка порушила встановлений законом порядок трансплантації органів або тканин людини, а також за вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації. Таким чином у цій статті закріплюється така норма, що навіть якщо людина дає свою згоду на трансплантацію органів, навіть якщо ці органи є дуже важливими для продовження її життєдіяльності, можуть вплинути на стан здоров’я та продовження життя цієї людини, то якщо ця людина дає свою згоду, то відповідна стаття не розповсюджується на такі випадки. Таким чином людина нібито може добровільно віддати свої органи та померти навіть від цього”.

- Тобто, в Україні є всі умови для процвітання торгівлі органами?

„Так. Тут випливає ще одна з важливих проблем – це вилучення стволових клітин у людини. Йдеться про ембріони та інші анатомічні матеріали. Це питання взагалі не врегульовано в українському законодавстві і зараз Україна посідає одну з перших позицій щодо ембріональної терапії, лікування стволовими клітинами людини. Це ті речі, які в Європі, у Сполучених Штатах і Канаді є забороненими і вважаються злочином. В нас на даний момент це законодавчо не врегульовано і це дає підстави лікарям, медичним установам проводити таку діяльність і отримувати за неї дуже великі прибутки”.

- Але торгівці виправдовуються тим, що люди приходять до них добровільно. На яких підставах можна заборонити цей бізнес?

„В принципі можемо провести паралель з торгівлею людьми. Дуже часто можна почути аргумент: „особа погодилась себе продати”. Ні, так не може бути. Особа не може погодитися на продаж свого життя. Так само і з трансплантацією органів – треба розуміти, що людина не може свідомо зробити такий вибір, якщо в неї в житті все гаразд і немає ситуації, яка штовхає на такий вчинок. У будь-якому разі йдеться про порушення прав цієї людини. А особа, яка погоджується на трансплантацію своїх органів має розуміти, що вони можуть бути дуже важливими для продовження її життя. При їх видаленні можна померти. Кому тоді будуть потрібні ці гроші, заплачені за ці органи?”

Як Ви гадаєте, донорів можуть обманювати щодо небезпек для їхнього здоров’я?

„Я думаю, що так. Оскільки зацікавлена сторона, яка вмовляє стати донором, хоче заробити гроші. Для досягнення своєї мети ці люди можуть розповідати різного роду вигадки”.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW