Він малював як одержимий соняшники, відрізав собі вухо та здійснив революцію в образотворчому мистецтві. Вінсент ван Гог. 125 років тому нідерландський художник помер за трагічних обставин у віці 37 років. Його мистецтво осяватиме нас вічно.

Вінсент ван Гог народився 30 березня 1853 року. Назвали його на честь діда та у пам'ять про першу дитину Теодора та Анни Коренії, який помер роком раніше. Так Вінсент став найстаршим із шести дітей у родині. Зі своїм молодшим братом Тео він згодом активно листуватиметься. Своє дитинство у пасторському будинку у Зюндерті (фото) художник згадував як "похмуре та холодне".

Родичі вважали Вінсента невдахою. За що б він не брався - а він був торгівцем витворами мистецтва, вчителем, проповідником, - все невдовзі кидав. У 1978 році, переїхавши до бідного бельгійського шахтарського району Борінаж, Вінсент оселився у будинку (фото) одної родини та розгорнув невтомну місіонерську діяльність: відвідував хворих, читав неписьменним Писання, проповідував, вчив дітей.

Те, що він побачив у Борінажі, вразило його: "… в усій околиці є щось моторошне та мертвотне", пише він Тео. Побачивши жахливі умови життя шахтарів, непосильну та виснажливу працю, Вінсент пройнявся щирою любов'ю та повагою до людей, які витримують ці важкі випробування. Він часто малював їх на папері, ще невпевненою рукою.

Від шахти, де Вінсент спускався на глибину 700 метрів, залишилися руїни. Тіснява, темрява та виснажлива праця у шахті вразили його. "Якби хтось спробував зобразити ці вибої на полотні, це було би чимось новим, нечуваним чи, правильніше сказати, небаченим", - писав він братові Тео. Відсторонений з посади проповідника, Вінсент упав у депресію.

Шукаючи порятунку від депресії, ван Гог звернувся до живопису, однак кинув навчання у Брюсселі в Королівській академії витончених мистецтв та повернувся до батьків у Нюенен. Там він далі займався самостійно. За своєю тематикою ранні роботи ван Гога з певними застереженнями можна віднести до реалізму. Він малює поля, працю селян або звичайну картоплю.

У темній гаммі живопису, у манері, що підкреслює хворобливо-гостре сприйняття людських страждань, написана ціла низка картин раннього періоду. Впродовж цілої зими Вінсент малював етюди для картини "Їдці картоплі" (фото). Одним з частих його мотивів у Нюенені були також ткалі, які працюють.

Ван Гогу, який не отримав академічної освіти, було важко малювати людську фігуру. В цьому особливість його стилю: він тлумачив людину як невід'ємну частину природи, а природу - через аналогію з людиною. Його мистецьким кредо стали власні слова: "Коли малюєш дерево, трактуй його як фігуру". У Нюенені в нього була власна студія - у дворі батьківського будинку.

Тоді ніхто й подумати не міг, що Вінсент стане художником зі світовим ім'ям. Після смерті батька він поїхав до Антверпена і невдовзі до Парижа. Фінансово його підтримував брат Тео. Паризький період виявився дуже плідним на події. Ван Гог увійшов до кола близьких йому за духом імпресіоністів. Його палітра стала світлішою, мазок набув струмливої динаміки.

Незважаючи на творче зростання митця, публіка не купувала його робіт. У лютому 1888 року він їде, заручившись підтримкою брата, в Арль. Ідея створити на півдні Франції творче братство художників залишилася нереалізованою. Вінсент потрапив до лікарні для божевільних. Його тогочасні картини сяють сонячними барвами, переливаються блакитними, золотисто-жовтими, червоними тонами.

Численні виставки та інші заходи, присвячені Вінсенту ван Гогу, людині і художнику, проходять 2015 року у Нідерландах, Бельгії та Франції - там, де художник творив упродовж свого недовгого життя, яке обірвала передчасна смерть.