Тахсину Уйсалу зараз 56 років, ще кілька років тому він працював учителем у профтехучилищі у турецькому містечку Адана на південному сході країни. Уйсал - один з десятків тисяч бюджетників, яких звільнили після невдалої спроби держперевороту 15 липня 2016 року. Їх запідозрили у зв’язках з рухом радикального ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена. Сам Гюлен нині живе в США. Уряд в Анкарі звинувачує його та його рух у спробі державного перевороту і вважає його діяльність терористичною. Десятиліттями прихильники руху Гюлена займали керівні пости у держофісах, школах, профспілках і банках. Сьогодні турецька влада вважає потенційним терористом кожного, хто має рахунок у такому банку чи якщо його дитина навчається в школі, котра опинилась у чорному списку.

"Я винен лише в тому, що є членом профспілки"

Тахсина Уйсала, зокрема, звинуватили в тому, що він є членом профспілки, яка підозрюється у зв'язках з рухом Гюлена. Спочатку його затримали, а потім запроторили до в’язниці на вісім місяців. Після звільнення чоловік намагався подати заяву на отримання пенсії, на яку мав право, але її довго відмовлялися прийняти. Влада також заморозила його банківські рахунки й кредитні картки. У підсумку, прокуратура оскаржила і його звільнення. Врешті-решт Уйсала засудили до 6,5 років позбавлення волі, але це рішення ще має підтвердити суд вищої інстанції.

Репресії торкнулися і родини чоловіка. У зв'язку з арештом батька його доньку засадили в слідчий ізолятор. Щоправда, згодом її виправдали, але повернутися на роботу не дозволили. Тим не менш, Уйсал не втрачає оптимізму й каже, що боротиметься далі: "Ми ж не озброєні терористи й не вороги держави. Я винен лише в тому, що був членом профспілки".

Заборони й обмеження

Загалом після спроби перевороту у 2016 році в Туреччині від роботи відсторонили 134 тисячі працівників держапарату та бюджетної сфери. Окрім того, закрилися тисячі організацій по всій країні, включно з університетами, приватними школами, гуртожитками, медцентрами, фондами та іншими закладами.

Як один з перших заходів у відповідь на спробу державного перевороту, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган запровадив у країні надзвичайний стан. Такий крок мав допомогти якнайшвидше виявити та покарати організаторів й учасників путчу. Після трьох місяців надзвичайного стану, цей режим продовжували ще кілька разів поспіль і скасували лише в липні 2018 року.

Попри це, ймовірні прихильники Гюлена досі продовжують піддаватися заборонам та переслідуванням. Постраждалі обмінюються досвідом в онлайн-форумах і повідомляють, що більше не можуть отримати роботу, стипендію, пенсію, медичну допомогу. Також мають проблеми з паспортом, не можуть отримати кредит чи розплатитися за борги, або ж стикаються з тим, що ніхто не хоче здавати їм житло чи придбати їхню нерухомість.

Перманентний надзвичайний стан

Депутат від прокурдської Партії демократії народів (HDP) Омер Фарук Гергерліоглу - єдиний турецький парламентар, який разом із вченими з 2016 року публікує доповіді на цю тему. За його словами, Туреччина перебуває в стані перманентного надзвичайного стану, незважаючи на те, що з моменту спроби держперевороту минуло три роки.

"Мільйони людей досі відчувають на собі його наслідки, - розповідає депутат. - Серед звільнених держслужбовців багато хто не зміг знайти роботу у приватному секторі, а декому заборонили виїжджати з країни. Їм не дозволяли користуватися послугами служби зайнятості, а місцева влада робила все можливе, аби завадити їм відкрити власний бізнес. Дуже часто вони навіть не могли отримати кошти, відправлені їм з-за кордону".

Користувач Bylock: від учителя до двірника

Жертвою політики турецької влади став і 33-річний вчитель історії, який побажав залишатися анонімним. У 2016 році його також відсторонили від роботи та заарештували. Чоловіка звинуватили в тому, що він використовував месенджер Bylock для відправки зашифрованих повідомлень. За даними Анкари, цей додаток часто використовують "гюленісти".

Коли з'ясувалось, що вчителя, як і багатьох інших користувачів, перенаправили на Bylock зовсім випадково, його звільнили з-під варти, але роботу він не міг знайти ще тривалий час. Щоб утримувати свою родину - дружину й двох дітей, він переїхав до іншого міста й пішов працювати двірником. Але вже за три дні його звільнили: господарі не захотіли мати справу з людиною, яку звинувачували у зв'язках з рухом Гюлена. Минуло кілька днів, перш ніж йому вдалося влаштуватися двірником у іншому місці та пропрацювати там рік. Нещодавно у нього діагностували рак четвертого ступеню. Він намагається подолати хворобу.