До 2021 року в Гамбурзі з'являться автобуси без водіїв
Через кілька років німецьким Гамбургом курсуватимуть автобуси без водіїв. Про це в суботу, 17 грудня, заявив очільник компанії-оператора метро та наземного громадського транспорту міста Hamburger Hochbahn Генрік Фальк.
"До 2021 року ми хочемо мати перші пілотні маршрути, на яких тестуватиметься використання автобусів без водіїв, - заявив Фальк німецькому виданню Hamburger Abendblatt. - У майбутньому ці транспортні засоби, швидше за все, стануть звичайною частиною міського пейзажу".
Нова лінія метро U5, яку почнуть будувати у 2021 році, дозволить використовувати на маршруті потяги без водіїв. За словами Фалька, із впровадженням автоматизації система громадського транспорту стане набагато потужнішою та більш гнучкою. "Це означатиме, наприклад, що можна буде негайно відреагувати додатковими транспортними засобами на високий попит", - наголошує він.
Daimler представив автобус майбутнього (20.07.2016)
Через увесь Берлін - на одному міському автобусі
Настало літо. І якщо ви опинитеся в Берліні, обов'язково проїдьтеся містом на "сотці". Це відмінна альтернатива комерційним автобусним турам німецькою столицею.
Автобуси маршруту номер 100 відправляються від вокзалу Bahnhof ZOO. І буквально за рогом чекає перша пам'ятка - меморіальна церква кайзера Вільгельма. Цей протестантський храм був зведений в 1891-1895 роках на честь першого імператора Німецької імперії. Він сильно постраждав під час Другої світової війни. Вціліла частина стала меморіалом руйнування і відтворення.
У цій же частині міста знаходиться берлінський Зоологічний сад - найстаріший в Німеччині. Його відкрили у 1844 році. Один з найбільших німецьких зоопарків посідає перше місце у світі за кількістю представлених видів тварин. З архітектурної точки зору, на особливу увагу тут заслуговують Слонячі ворота - копія автентичних воріт 1899 року, зруйнованих під час війни.
Берлінський KaDeWe (Торговий дім Заходу) - найбільший універмаг Європи. Особливою славою користується його гастрономічний відділ, в якому продається 34 тисячі видів продуктів. Цей багатоповерховий магазин з'явився на бульварі Курфюрстендамм у 1907 році. Зараз щодня його відвідують понад 50 тисяч покупців.
Далі маршрут автобуса пролягає через парк Великий Тіргартен, у центрі якого на місці перетину декількох автомобільних доріг знаходиться площа Велика Зірка, закладена наприкінці 17-го століття. У центрі площі в 1873 році в пам'ять про прусські військові успіхи встановили колону Перемоги. Скульптуру богині Вікторії жителі німецької столиці називають "Золотою Ельзою".
У північній частині парку Тіргартен знаходиться палац Бельвю - резиденція федерального президента Німеччини. Цей палац у стилі раннього класицизму побудований на березі річки Шпреє у 1786 році для одного з прусських принців. Сильно постраждав від пожежі під час Другої світової війни, але був відновлений в 1959 році і служив резиденцією президентів ФРН в Західному Берліні.
Гострі на язик мешканці німецької столиці прозвали цю будівлю в берлінському районі Тіргартен "вагітної устрицею" ("Schwangere Auster"). Конгрес-центр, в якому зараз працює Будинок культур світу, зведений у 1957-1958 роках в рамках міжнародної будівельної виставки Interbau.
Будівля Рейхстагу була зведена у 1884-1894 роках. Сьогодні вона є місцем засідань німецького Бундестагу. Новий купол Рейхстагу, створений під час реконструкції будівлі після возз'єднання Німеччини за проектом британського архітектора Нормана Фостера, щодня відвідує до 8 тисяч осіб.
Від Рейхстагу зовсім поруч до Бранденбурзьких воріт, прикрашених Квадригою - колісницею богині Перемоги. Ворота звели у 1789-1791 роках в стилі класицизму. Завоювавши Берлін, Наполеон наказав перевезти Квадригу до Парижа, однак після перемоги над французами її повернули на місце.
На бульвар Унтер-ден-Лінден автобуси 100-ї лінії потрапляють, зробивши невеликий гак, об'їжджаючи Паризьку площу. На цій площі знаходяться готель Адлон, посольства Франції і США. Назву бульвару дали липи. Перші дерева посадили тут ще в середині 17-го століття за наказом курфюрста Фрідріха Вільгельма I. Протяжність вулиці до Палацового моста не перевищує півтора кілометра.
Бульвар Унтер-ден-Лінден, який довгий час був свого роду візитівкою прусської столиці, багатий на пам'ятки цього періоду. Серед них - монумент Фрідріха Великого. Він зараховується до числа найвідоміших кінних пам'ятників 19-го століття і вважається найважливішим твором видатного німецького скульптора епохи класицизму Християна Даніеля Рауха.
Від великого короля - до видатного вченого. На Унтер-ден-Лінден знаходиться головний будинок берлінського університету, заснованого за ініціативи Вільгельма фон Гумбольдта, чиє ім'я він зараз носить (Humboldt-Universität). Будівля була зведена у 1748-1766 роках для принца Генріха Прусського. Університету палац подарували 1810 року. Серед його випускників - майже тридцять нобелівських лауреатів.
Навпроти університету розташована площа Бебельплац, яка отримала ім'я Августа Бебеля після війни. У 1933 році вона стала місцем спалення 20 тисяч книг, влаштованого націонал-соціалістами. У центрі, точніше - під землею, знаходиться меморіал, який нагадує про цю варварську акцію. У просторі під скляною плитою встановлено порожні білі стелажі - підземна бібліотека спалених книг.
На площу Бебеля виходить собор Святої Ядвіги, побудований у 1747-1773 роках за образом римського Пантеону. Він був першим католицьким храмом, зведеним в протестантській Пруссії після Реформації. Церкву присвятили католицькій черниці - покровительці Сілезії і Бранденбурга. Є головним храмом Берлінського архієпископства.
У цій же частині Унтер-ден-Лінден в колишній королівській гауптвахті "Нойє-Вахе" розташований головний німецький меморіал, присвячений жертвам воєн і тиранії. Будівлю звели на початку 18-го століття як вартове приміщення для охорони палацу. У День народної скорботи, що відзначається в листопаді, перші особи держави покладають вінки до скульптури Кете Колльвіц "Мати із загиблим сином".
Цойггауз - найстаріша будівля на бульварі Унтер-ден-Лінден і одна з найкрасивіших. Була закладена як арсенал у 1695 році. Зведена в епоху бароко. Двічі руйнувалася і відновлювалася: після окупації Берліна військами Наполеона і після Другої світової війни. Зараз в будівлі знаходиться Німецький історичний музей.
Залишаємо Унтер-ден-Лінден. Автобус їде повз Палац кронпринців та Стару комендатуру. Палац у стилі пізнього класицизму зараз використовується для проведення виставок. Будівля комендатури була майже повністю зруйнована під час Другої світової війни і пізніше знесена. Відновлення було закінчено в 2003 році.
Далі на своєму маршруті 100-й берлінський автобус проїжджає через кам'яний Палацовий міст, побудований через річку Шпреє у 1821-1824 роках за проектом видатного німецького архітектора Карла Фрідріха Шинкеля. Монументальні скульптури, задумані зодчим для прикраси моста, були встановлені на ньому вже після його смерті. Вони зображують античних богів і героїв.
У цьому місці багато пасажирів автобуса роблять зупинку. Якщо ні, то сюди обов'язково потрібно повернутися пізніше. З лівого боку одразу за мостом знаходиться Музейний острів. На парк Люстгартен виходить фасад Старого музею. Будівля побудована у 1825-1830 роках за проектом Шинкеля в стилі неокласицизму. Зараз в ній розташовується зібрання античних творів мистецтва.
Праворуч від Старого музею знаходиться Берлінський кафедральний собор. Збудований на Музейному острові у 1894-1905 роках він є чи не найбільшим та найважливішим євангелічним храмом Німеччини. Його творці використали у своєму проекті архітектурні елементи італіського Відродження та епохи бароко. Щорічно собор відвідують близько 700 тисяч туристів.
Форум Маркса та Енгельса. Цей пам'ятник у східній частині міста нагадує про соціалістичне минуле. Скульптурний ансамбль створений у 1980-ті роки. Після возз'єднання Німеччини його пропонували знести, однак залишили, дещо пересунувши через будівництво метро.
Якщо щодо скульптур Маркса та Енгельса можно сперечатись, то ось відносно фонтана Нептуна суперечок не виникає. Він вважається чи не найгарнішим у місті. Своєю появою перед Червоною ратушею водограй зобов'язаний Карлу Фрідріху Шинкелю. Реалізував його ідею скульптор Рейнґольд Беґас - представник берлінського напряму необароко. Фонтан урочисто відкрили у 1891 році.
Неподалік від Червоної ратуші на вулиці Карла Лібкнехта знаходиться найдавніший діючий храм Берліна - середньовічна церква Святої Марії. Перша письмова згадка про цю пам'ятку архітектури, зведену у готичному стилі, відноситься до 13-го століття. Через руйнування та процеси реконструкції у зовнішньому вигляді церкви також з'явились елементи бароко та неоготики.
Церква Святої Марії знаходиться поруч з телевежею на Александрплац - найвищою спорудою в Німеччині та четвертою за висотою у Європі (368 метрів). Вежа була введена в експлуатацію у 1969 році. Її характерний силует є архітектурним символом Берліна. Кількість відвідувачів перевищує мільйон людей щорічно. Підйом на висоту 210 метрів займає лише 40 секунд.
Александерплац - кінцева зупинка. Широко відомим тут є "Годинник світового часу", біля якого залюбки призначають зустрічі мешканці та гості Берліна. Цей годинник встановили тут ще за часів НДР, коли реставрували площу у 1969 році. Щоб повернутись на Bahnhof ZOO, знавці рекомендують поїхати на 200-му маршруті.