Восени наступного року міжнародні експерти оприлюднять проект концепції меморіалу Голокосту у Бабиному Яру. Для створення експозиції залучать найкращі сучасні технології.
Один із пам'ятників у Бабиному ЯруФото: DW/A. Magazowa
Реклама
Пам'ять жертв Бабиного Яру - однієї з найжорстокіших трагедій людства ХХ сторіччя в Україні вшановують 29 вересня. Бабин Яр уже протягом десятиліть є символом страшних злочинів нацизму часів Другої світової війни. Адже саме тут 29-30 вересня 1941 року всього за два дні нацисти розстріляли понад 30 тисяч київських євреїв. Саме ця жахлива цифра вирізняє Бабин Яр серед інших місць, де у часи Другої світової війни велося масове знищення євреїв.
За словами голови Єврейського агентства для Ізраїлю, радянського дисидента Натана Щаранського, жертвами Голокосту на радянському просторі стали 2,5 мільйона євреїв, з них 1,5 мільйона загинули на території України. Проте досі в жодній з країн пострадянського простору не було збудовано жодного меморіалу, присвяченого трагедії Голокосту.
Місце для меморіалу
Ідею створити такий меморіал у Бабиному Яру висловлювали не одне десятиліття. Проте в часи СРСР вона наштовхувалася на стіну мовчазного опору радянської влади, а в незалежній Україні - хоча й періодично виникала, проте в життя її втілити не вдавалося. Але минулого року за підтримки політичного керівництва України та мерії Києва, меценатів, а також відомих політиків, серед яких колишній президент Польщі Александр Квасьнєвський, екс-міністр закордонних справ ФРН Йошка Фішер та колишній американський сенатор Джозеф Ліберман, було оголошено про масштабний проект зі створення меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".
Його планується відкрити у 2021 році до 80-х роковин трагедії. Проект фінансуватиметься за рахунок пожертв громадських організацій та окремих громадян, проте конкретна сума його бюджету ще не оприлюднена. Тим часом триває пошук конкретного місця для майбутнього меморіалу. Проблема полягає у тому, що воно має відповідати не лише архітектурним правилам та юридичним нормам містобудування, але й релігійним вимогам. Бо галаха - традиційне юдейське право - забороняє будувати будь-що на території цвинтаря, а в Бабиному Яру, як відомо, є кілька різних кладовищ і поховань.
Про те, де саме буде зведено меморіал, повідомлять у жовтні, під час чергового засідання наглядової ради меморіального центру, розповіли DW представники центру. Після цього буде оголошено міжнародний конкурс на архітектурний проект меморіального центру Голокосту. Скоріш за все, за зразок будуть взяті меморіал "Яд Вашем" в Єрусалимі та музей Голокосту в Вашингтоні. Для створення експозиції залучать найкращі сучасні технології, щоб київський Центр був не лише меморіалом в пам'ять десятків тисяч розстріляних в часи Другої світової війни, а й виконував виховну та освітню функції.
Дискусії навколо концепції
Бабин Яр став могилою не лише для десятків тисяч євреїв. Серед його жертв також розстріляні німецькими нацистами роми, психічно хворі, військовополонені, члени Організації українських націоналістів, підпільники та пересічні кияни. На сьогодні, кажуть вчені, на території Бабиного Яру нараховується близько 30 різних пам'ятників. Чи має майбутній Меморіальний центр вшановувати пам'ять усіх загиблих?
Над цим питанням спільно працюють міжнародні експерти, котрі розробляють концепцію майбутнього Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Деякі з них вважають, що Меморіал у Бабиному Яру має бути присвячений передовсім його першим жертвам - розстріляним нацистами євреям.
Проте інші з таким трактуванням концепції Меморіального центру в Бабиному Яру не погоджуються. Вони дотримуються думки, що Бабин Яр є символом не лише трагедії єврейського народу. Адже не всі загиблі у Бабиному Яру ( а їх, за деякими підрахунками, близько ста тисяч) були євреями. Як запевнили у Меморіальному центрі, експерти поступово наближаються до спільного знаменника у баченні концепції майбутнього меморіалу. Планується, що восени наступного року вони оприлюднять свої перші усні напрацювання і представлять проект концепції на розгляд громадськості.
Історик Тімоті Снайдер: чому трагедія Бабиного Яру десятиліттями була у забутті (30.09.2016)
01:07
This browser does not support the video element.
Незабуті жертви Голокосту: фоторепортаж з Бабиного Яру
У Києві на території Бабиного Яру проходить виставка робіт німецько-італійського фотографа Луїджі Тоскано "Проти забуття", приурочена до 75-х роковин трагедії. На ній представлені портрети людей, які пережили Голокост.
Фото: DW/A. Magazowa
Незабуті жертви Голокосту
У ці дні в Україні згадують жертв трагедії, яка сталася 75 років тому в Києві на території Бабиного Яру. 29-30 вересня 1941 нацисти розстріляли тут 33 771 єврея. Однак точне число убитих в Бабиному Яру досі невідомо, оскільки під час масових розстрілів не враховувалися діти віком до трьох років. На цьому фото - один з портретів, представлених на виставці.
Фото: DW/A. Magazowa
Дедалі менше свідків
Загалом, відповідно до джерел, в урочищі Бабин Яр було розстріляно від 100 до 200 тисяч осіб: радянських військовополонених, підпільників, душевнохворих, євреїв, ромів, караїмів, дітей. Десятки років радянська пропаганда замовчувала масштаби трагедії Бабиного Яру. Врятуватися від смерті в Бабиному Яру зуміли 29 осіб. Але з кожним днем число свідків тієї трагедії стрімко зменшується.
Фото: DW/A. Magazowa
Проти забуття
Фотовиставка Луїджі Тоскано називається "Проти забуття". У Києві представлено 50 з 200 портретів людей, яким вдалося пережити Голокост. Тоскано зустрічався зі своїми героями передусім у Німеччині, Україні, в Ізраїлі, РФ, США. На цьому фото - момент установки експонатів на одній з алей Бабиного Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
DW/A. Magazowa
Життя і долі
Широкоформатні (1,8 х 3 метри) фото розміщені уздовж двох головних алей державного історико-культурного заповідника "Бабин Яр". В одній частині представлені портрети українських жертв Голокосту - євреїв і так званих "остарбайтерів". По інший бік - жертви Голокосту з інших країн.
Фото: DW/A. Magazowa
Луїджі Тоскано і його виставка
Німецько-італійський фотограф Луїджі Тоскано виріс в родині заробітчан. В юності йому довелося працювати покрівельником, охоронцем, мити вікна. Луїджі каже, що складні ситуації надихнули його стати фотографом. Самостійно засвоївши мистецтво фотографії, він почав розповідати про людські долі за допомогою фото. "Проти забуття" - один з його наймасштабніших проектів.
Фото: DW/A. Magazowa
Трагедія Бабиного Яру
Восени 2015 року фотовиставка була вперше презентована в будівлі Старої пожежної вежі в Маннгаймі. Портрети були виставлені у вікнах будівлі. Після Бабиного Яру в Києві виставка відправиться до Дніпра та Львова. "Тут, в епіцентрі трагедії 20-го століття, виставка Луїджі Тоскано тримає живою пам'яттю про минуле, яке нам не дозволено забути", - зазначив глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Масові розстріли 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру - жахлива трагедія. Тільки за офіційними даними, за дві ночі було знищено понад 30 тисяч євреїв, серед яких було багато дітей. "Емоційно мені було дуже складно працювати над цією виставкою, - розповідає фотограф Тоскано. - За кожною фотографією - ціле людське життя. Ніхто не повинен бути забутий".
Фото: DW/A. Magazowa
Щоб жити
Здзіслав Звінярскі народився у Варшаві в 1926 році. Після варшавського повстання в 1944 році його заарештували і відправили до концтабору Дахау. Він пережив марш смерті. Потім Звінярскі був в концтаборах Маннгайм-Зандхофен, Кохендорф і Нацвейлере-Штрутгоф. В останньому він перебував до закриття табору в березні 1945 року. Це фото було зроблено незадовго до його смерті у вересні 2014 року.
Фото: DW/A. Magazowa
Живі свідки
Василь Михайлівський - один з київських героїв фотовиставки Луїджі Тоскано. Наприкінці вересня 1941 року Михайлівського від розстрілу в Бабиному Яру врятувала його няня, показавши свій паспорт, де було вканзано, що вона - українка. Це вже третє ім'я чоловіка. До окупації його звали Цезарем Кацем, няня назвала його Василем і дала своє прізвище - Фомін. Михайлівським він став в прийомній родині.
Фото: DW/A. Magazowa
Культура пам'яті
"Особливо мені запам'яталися слова однієї з героїнь, - згадує Тоскано. - Це була Сюзан Черняк. Вона сказала, що, якщо люди забувають своє минуле, то вони заслуговують його повторення". Сюзан Черняк народилася у Відні в 1922 році. У 20 років її разом з матір'ю відправили в Терезієнштадт. У 1943 вони виявилися в Освенцімі. Через два роки - концтабір Равенсбрюк. Сюзан пережила і марш смерті.
Фото: DW/A. Magazowa
Кожен четвертий
Створення єдиного меморіального комплексу трагедії Бабиного Яру для України досі залишається проблемою. Це ж стосується і створення єдиного освітнього циклу, який був би присвячений Голокосту на території України. Історик Борис Забарко стверджує, що кожен четвертий український єврей став жертвою Голокосту.
Фото: DW/A. Magazowa
Не можна вбити пам'ять
Активно над створенням меморіального комплексу почали працювати лише в останні роки. На сьогоднішній день на території державного культурно-історичного заповідника "Бабин Яр" проведено реставраційні роботи, встановлено освітлення, лавки, облагороджені зелені зони. З'явилися і пам'ятники жертвам розстрілів у Бабиному Яру.
Фото: DW/A. Magazowa
Кибитка ромів
Першим жертвам трагедії в Бабиному Яру, ромам, окремий пам'ятник був встановлений лише у вересні 2016 року. У вересні 1941 року в урочищі розстріляли 5 циганських таборів.
