Обрання колишнього генерального директора Національної телекомпанії України Зураба Аласанії головою правління Суспільного мовлення стало для багатьох приємною несподіванкою. Напередодні голосування Центр демократії та верховенства права та Офіс Ради Європи провели в Києві присвячену цій події конференцію, на якій учасники говорили про протистояння двох кандидатів. У той час як Аласанію активно підтримували члени наглядової ради від громадського сектору, представники наглядової ради від парламентських фракцій робили ставку на голову Держкомтелерадіо Олега Наливайка, якого майже відкрито називали "кандидатом від влади". Одночасно на адресу "Радикальної партії" Олега Ляшка з боку наглядової ради звучали обвинувачення в тиску, а також як цілком вірогідний обговорювався сценарій зриву голосування.

Та, попри побоювання, 11 квітня у другому турі з перевагою в три голоси переміг Аласанія. Тепер упродовж найближчих п’яти днів з ним мають підписати контракт. Також упродовж найближчого місяця, на наступному засіданні наглядової ради будуть затверджуватися інші члени правління Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Таким чином усі формальні процедури, які українська влада мала виконати щодо зобов’язання перед західними партнерами створити незалежного суспільного мовника, будуть завершені. Однак найскладніше, як наголошують оглядачі, ще попереду.

Борги і неефективність

Один із членів наглядової ради НСТУ та голова Правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран зазначає - реальна реформа суспільного телебачення із обранням його нового керівника лише розпочинається. Найгіршим, на думку експерта, є те, що в ситуації Аласанії нову компанію треба створювати не з початку, а переробляючи старий механізм.

Йдеться не лише про борги, але й про значну кількість неефективних працівників, які, до того ж, мають пакет соціальних гарантій, що робить їх звільнення проблематичним. Тому Таран впевнений, що кадрова реформа стане одним із найбільш необхідних кроків на шляху до оновлення мовника. "Окремі регіональні студії мають жахливу ситуацію, коли реально над новинами працюють близько десятка людей, хоча за паперами гроші отримує близько сотні співробітників", - розповідає експерт.

Складну ситуацію із кадрами розуміє і сам Аласанія. У своєму коментарі для DW він зазначає, що одним із перших його призначень стане менеджер з персоналу, який допоможе упорядкувати проблему роздутих штатів. На запитання про те, чи значитиме таке упорядкування звільнення "мертвих душ" та зайвого персоналу, новий голова правління НСТУ відповідає ствердно.

Аудит та фінансування

Втім, за словами Аласанії, говорити про реальний масштаб проблем із мовником можна буде лише після глибинного аудиту, що також входить у перелік його першочергових планів. На відміну від Національної телекомпанії, яку медіаменеджер очолював раніше, НСТУ є більш масштабним організмом із набагато більшою кількістю протиріч, пов’язаних з його реорганізацією. Але вже зараз, каже він, зрозуміло, що бюджет компанії, попри всю його скромність, потребуватиме реструктуризації - фінансів мовнику, як і раніше, хронічно не вистачає.

Таран додає, що розраховувати на збільшення фінансування для НСТУ не варто - Аласанії доведеться використовувати наявні кошти та показувати результат з тим, що є. Втім, на думку експерта, у цьому є і позитивна сторона. Чим меншою буде частка державних коштів у прибутковій частині бюджету мовника в порівнянні з надходженнями від реклами та донорів, тим меншою буде спокуса для влади впливати на НСТУ за допомогою контролю над фінансуванням. Вже зараз деякі міжнародні фонди, які позитивно оцінили обрання Аласанії керівником компанії, заявили про готовність виділити гроші на створення нових студій, розповідає Таран.

"А якщо суспільне почне показувати результат у вигляді добрих рейтингів та ефективної реорганізації, то тиснути на таку структуру політики просто не зможуть", - пояснює експерт. Втім, за його словами, реалістично оцінити здобутки нового керівника НСТУ та його команди можна буде не раніше, ніж через рік - занадто неповоротким є механізм, який доведеться реформувати Аласанії, аби очікувати швидкого прогресу вже найближчим часом.