"Неможливо говорити про легітимність виборчої кампанії, яка відбулася в атмосфері терору та страху", - заявили понад 130 білоруських діячів культури, спортсменів та представників інших професій. Вони записали відеозвернення до білоруського народу, влади та збройних сил країни. Його текст у ніч на понеділок, 17 серпня, опублікували на сайті онлайн-видання Tut.by. Автори тексту вимагають припинити "безпрецедентні акти насильства, терору, знущання, приниження з боку правоохоронних органів", а також звільнити усіх політв'язнів та провести нові вибори у відповідності до міжнародних стандартів. До цього звернення приєдналися, зокрема, чотирикратна олімпійська чемпіонка Олена Бєлова, колишній міністр культури Білорусі Павло Латушко, народна артистка Білорусі Зоя Білохвостик та інші видатні білоруси.

12 серпня на головній магістралі Мінська, проспекті Незалежності, біля Білоруської державної філармонії звучала музична молитва за Білорусь. "Магутны Божа! Уладар сусьветаў, вялізных сонцаў і сэрц малых, над Беларусяй, ціхай і ветлай рассып праменьне свае хвалы", - співали кілька десятків артистів філармонії під солідарні гудки автомобілістів, що проїжджали проспектом, та аплодисменти перехожих, що збиралися навколо співаків. В руках співаки тримали квіти та листи з літерами, що утворювали напис "У мене вкрали голос".

Вірш "Магутны Божа", який написала у 1943 році поетеса Наталія Арсеньєва та поклав на музику Микола Равенський, - християнський гімн повоєнної білоруської еміграції. Колись пропонували навіть зробити його офіційним державним гімном Білорусі. Біль за країну, про який ідеться у вірші, - це те почуття, яке багато хто розділяє в ці дні не лише у Білорусі.

Читайте також: Коментар: Білорусь - зараз або ніколи!

Від нобелівського лауреата до фіналістів "Євробачення"

Лауреатка Нобелівської премії з літератури, білоруська письменниця Світлана Алексієвич в інтерв'ю білоруській службі "Радіо Свобода" висунула до Лукашенка жорстку вимогу. "Піди, поки не пізно, поки ти не затягнув народ у жахливу прірву, прірву громадянської війни! Піди! Ніхто не хоче Майдану, ніхто не хоче крові. Лише ти хочеш влади. І це твоє бажання влади потребує крові", - звернулась Алексієвич до Лукашенка.

Із закликом до правоохоронців припинити застосовувати силу звернулися й актори Національного академічного театру імені Янки Купала. "Ми, купаловці, з болем дивимося на те, що відбувається в країні. Ми поважаємо закон та права людини, але кожен вечір живемо, як на фронті, - йдеться у відеозверненні білоруських акторів. - Покалічені люди нікуди не зникнуть. Вони ніколи не забудуть того, що з ними відбулося. Ми вже не зможемо жити як раніше. (…) Ми проти терору та насильства. Ми проти смертей та крові у нашій країні. Ми хочемо миру та спокою".

Знакова білоруська рок-група N.R.M., виступи якої час від часу потрапляли під негласну заборону, знову зібралася у своєму колишньому складі. Разом зі своїм колишнім солістом Лявоном Вольським, що залишив групу 10 років тому, вони заспівали свою легендарну пісню "Тры чарапахі" ("Три черепахи"). "Гэй, ла-ла-ла-лай, ты не чакай, чаканне дастала" ("...ти не чекай, очікування дістало"), - закликають у приспіві. Свій пост в YouTube вони підписали "Час єднатися!".

Фіналісти "Євробачення-2017" у Києві, дует Naviband, що раніше демонстрував аполітичність, виставив відеозвернення у Facebook. "Усім народом Білорусі, навіть після чотирьох днів жахливого, нічим не виправданого насильства, все одно керує любов. І цю любов не вкраде в нас ніхто. А хто керує вами? У ненависті немає майбутнього. А у любові є. Припиніть жорстокість та насильство над простими людьми!", - закликають музиканти силовиків. На Ксенії  Жук майка з написом "Країна вільних Білорусь" та білий браслет - такий у Білорусі сьогодні носять ті, хто прагне змін. 

Щоб висловити своє ставлення до подій, художниця з Гродно Руфіна Базлова, що проживає у Чехії, використовує традиційні білоруські візерунки для вишиванки незвичним чином. Події на вулицях Білорусі вона зображає червоною ниткою на білій тканині, виводячи символічні фігурки ОМОНу, автозаків та навіть Світлани Тихановської. "Світнала - мій президент", - не приховує художниця симпатій. Її роботи уже поширились в Instagram, тепер жінка планує робити друк на майках для збору коштів на допомогу постраждалим від репресій у Білорусі.

Читайте також: Найбільші протести в історії Білорусі (фоторепортаж)

Реакція в Німеччині та інших країнах

Українська група "ДахаБраха" запостила в Instagram серце із полум'ям кольорів білоруського біло-червоно-білого прапору. "Усією душею солідаризуємося у підтримці людей, що вийшли на мирні акції протесту. 6 років тому ми разом з багатьма українцями на Майдані боролися за демократичні цінності, свободу й гідність, і ні на секунду не жалкуємо про це. Наразі ми не завершили свій шлях, і бажаємо, щоб для Білорусі він був продуктивнішим, менш болісним, ніж в Україні, і коштував найменшої кількості жертв".

Новосибірський художник та організатор ходи "Монстрація" Артем Лоскутов намалював картину "Білорусь". На білому полотні розтікаються криваво-червоні полоси-відбитки поліцейської дубинки, із чого виходить зображення біло-червоно-білого прапору Білорусі, що був державним у 1991-1995 роках, а нині - символ незгодних з білоруським режимом. Полотно "кричить" про жорстокість, що застосовується щодо демонстрантів.

"Я шокований. Мене дивує звірство мінських та білоруських силовиків. Я не розумію причин таких дій. Тут видно, що люди поводяться мирно, може, навіть й демонстративно мирно в цій ситуації, і нікому нічим не заважають, жодної агресії - підбігають "мєнти" та починають їх дубасити палицями. Зараз насильство якогось іншого рівня", - каже Лоскутов в інтерв'ю DW.

Картина "Білорусь" виконана у стилі "дубинопису", вигаданого ним самим. Художник виставив її у Facebook на аукціон, а половину виручених коштів від продажу має намір перерахувати на підтримку білорусів. За день до завершення акції її вартість зросла до 450 тисяч рублів, що близько 157 тисяч гривень.

Володар премії "Оскар", американський актор та рок-музикант Джаред Лето постить у своєму Instagram фотографії з протестів із написом "Ми з тобою, Білорусь" ("We are with you Belarus"). Його колега, голівудський актор Марк Раффало з "Месників" у Twitter закликає: "Геть авторитарні режими в усьому світі, зокрема, США. Наші протести братські - проти антинаукових, антидемократичних власних, слабких "сильних" чоловіків".

У Німеччині також з великим занепокоєнням стежать за подіями у Білорусі. Організатор концертів білоруських музикантів у Німеччині й експерт у галузі білоруської культури Інґо Петц нині у відпустці, але його стрічка у Facebook заповнена актуальними постами про Білорусь. Його захоплює креативність мирних демонстрантів. "Просто неймовірно, як люди в Білорусі винаходять нові способи протесту через надмірне застосування сили проти них та репресій, - зауважує він у коментарі DW. - Можна заперечити, що режим не перемогти, але й людей не перемогти. Це вже не протест, це повстання по всій країні і на багатьох рівнях". Білорусь, на його думку, збагатила протестну культуру та поламала стереотипи.

"У новинах ми читаємо про резинові кулі, понад 6000 затриманих, серед яких є й неповнолітні, і про те, як люди намагаються за допомогою ланцюгів солідарності захиститися від жорстокого ставлення міліції, - прокоментували DW у німецькому виданні Voland & Quist, де раніше публікували німецькою романи Віктора Мартиновича "Параноя" й "Мова", а цього року планується вихід його нового роману "Революція". - Наш автор (Мартинович - Ред.) зараз перебуває там. Звісно, це не та атмосфера, якої хотілось би побажати нашим авторам. Насильство повинне негайно припинитися. Ми - видавці та читачі - можемо цьому сприяти, пригортаючи до цього увагу громадськості".

Катаріна Рабе (Katharina Raabe), що спеціалізується на східно-європейській літературі та є редакторкою у видавництві Suhrkamp, у якому випускали німецькою книги Світлани Алексієвич та Артура Клинова, також хвилюється через події у Білорусі ще й тому, що донька Артура Клинова, яка працювала спостерігачкою на президентських виборах у Білорусі, отримала 15 діб арешту. Щоб його якось підтримати, видання організувало інтерв'ю для одного німецького журналу. "Зараз ми готуємося випустити том Вальжини Морт (білоруської поетеси, що живе у США - Ред.) та, як і інші, спостерігаємо за тим, що відбувається у Білорусі. "Я в шоці, що наш уряд (Німеччини - Ред.), який головує нині в Раді ЄС, так стримано реагує", - каже вона в інтерв'ю DW. Та з жалем відзначає, що широкі маси в Німеччині небагато знають про Білорусь в цілому, тому й реакція на драматичні події після виборів у німецькому суспільстві не така сильна.

А от як прокоментувала DW події в Білорусі Еліна Фінкель (Elina Finkel), німецька режисерка, що поставила у 2015 році в Німеччині п'єсу білоруського драматурга Павла Пряжко "Три дні в пеклі" на сцені Ольденбурзького драматичного театру: "Коли я готувалася до постановки та приїжджала у Мінськ кілька років тому, думала, що люди там змирилися з обставинами, влаштували своє життя та заспокоїлись. Тим неочікуванішим був цей протестний вибух! Я шокована! Суспільство в Німеччині поки що майже ніяк не відгукнулося на протести та репресії. Думаю, люди тут просто шоковані подіями, ніхто не очікував такого розвитку. Але я сподіваюся, що й політики, й громадянське суспільство в Німеччині скоро відреагують на події в Білорусі. Дуже сподіваюсь на мирне завершення. Сподіваюсь, що або Лукашенко піде, або наново проведуть вибори - за участі незалежних спостерігачів та із дотриманням усіх усталених у демократичних країнах норм".